Слон суматранський
Слон суматранський (Elephas maximus sumatranus) — один з трьох загальновизнаних підвидів азійського слона, ендемік індонезійського острова Суматра. У 2011 році був класифікований МСОП як підвид на межі зникнення через те, що його чисельність скоротилася щонайменше на 80% протягом останніх трьох поколінь (близько 75 років). Загрозою є втрата місць проживання, деградація, фрагментація ареалу і браконьєрство; понад 69% площі ареалу слона було втрачено протягом останніх 25 років. Велика частина лісового покриву, що залишився, має розмір менше 250 км², що замало, щоб підтримувати життєздатні популяції слонів[1].
? Слон суматранський | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Слон суматранський у зоопарку Рагунан | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Elephas maximus sumatranus[2] Temminck, 1847 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Характеристика
Загалом азійські слони менші за африканських. Самиці, як правило, менші за самців і мають короткі або взагалі не мають бивнів[3].
Слон суматранський досягає висоти в холці від 2 до 3,2 м, важить від 2000 до 4000 кг. Його колір шкіри світліший, ніж в maximus та indicus з найменшою депігментацією[4].
Поширення
Були колись широко поширений на острові. У 1985 році дослідження всього острова з кількості слонів показало від 2800 до 4800 слонів, що жили у восьми провінціях Суматри в 44 популяціях. Дванадцять з цих популяцій існувало в провінції Лампунг, де всього три популяції збереглися на 2002 рік. Популяція слонів у національному парку Букіт Барисан Сеталан оцінювалася в 498 голів, в той час як популяція у національному парку Вай Камбас оцінювалася в 180 голів. Третя популяція в Гунунг Леусер вважається занадто малою, щоб бути життєздатною в довгостроковій перспективі[5].
До 2008 року слони локально зникли в 23 популяціях з 43 виявлених на Суматрі в 1985 році, що вказує на значне зниження поголів'я. До 2008 року слони локально зникли в провінції Західна Суматра і ризикують бути втрачені в провінції Північна Суматра. У провінції Ріау лише близько 350 слонів жило у дев'яти окремих популяціях[1].
На середину 2010-х популяція слона суматранського оцінюється у 2400-2800 диких особин, за винятком слонів в резервах, в 25 фрагментованих популяціях всього острова. Більше 85 % ареалу їх проживання знаходиться за межами охоронюваних територій[6].
Репродукція
Термін жіночої репродукції — 60 років. Максимальна тривалість життя становить близько 60 років. Самиці у неволі доживають до 75 років, а самці до 60 років[7]. Пологи відбуваються вночі і тривають близько 10 секунд. Дитинча може стояти самостійно вже через 10-30 хвилин[8].
Загрози
Через знищення лісів у населених пунктах і сільськогосподарських районах багато популяцій суматранських слонів втратили своє середовище існування. З 1980 по 2005 рік 69 % потенційних місць існування було втрачено. У результаті багато слонів було знищено з дикої природи або вбито. Крім цього, слони також є об'єктами браконьєрства за слоновою кісткою. У період з 1985 по 2007 рік 50 % популяції суматранського слона було знищено. 65 % смертей викликано діями людини.
Дивись також
Примітки
- Gopala, A., Hadian, O., Sunarto, Sitompul, A., Williams, A., Leimgruber, P., Chambliss, S. E., Gunaryadi, D. (2011). Elephas maximus ssp. sumatranus: інформація на сайті МСОП (версія 2012.2) (англ.)
- Шаблон:MSW3 Proboscidea
- Shoshani, J., Eisenberg, J.F. (1982) Elephas maximus. Mammalian Species 182: 1–8
- Shoshani, J. (2006) Taxonomy, Classification, and Evolution of Elephants In: Fowler, M. E., Mikota, S. K. (eds.) Biology, medicine, and surgery of elephants. Wiley-Blackwell. ISBN 0813806763. Pp. 3–14
- Hedges, S., Tyson, M. J., Sitompul, A. F., Kinnaird, M. F., Gunaryadi, D., Aslan. (2005). Distribution, status, and conservation needs of Asian elephants (Elephas maximus) in Lampung Province, Sumatra, Indonesia[недоступне посилання з травня 2019]. Biological Conservation 124: 35–48.
- Soehartono, T., Susilo, H. D., Sitompul, A. F., Gunaryadi, D., Purastuti, E. M., Azmi, W., Fadhli, N., and Stremme, C. (2007). The strategic and action plan for Sumatran and Kalimantan elephant. Departemen Kehutanan, Jakarta.
- Sukumar, R., Santiapillai, C. (1993). Asian elephant in Sumatra population and habitat viability analysis. Gajah: Journal of The Asian Elephant Specialist Group 11: 61.
- Puttipong, K., Clarke, B. (2002). Giants On Our Hands. Proceedings of the International Workshop on the Domesticated Asian Elephant 30: 253–254.