Служба

1. Дія за знач. служити. // Обов'язок, визначений посадою.

• Стояти на службі кому, чому — бути корисним для кого-, чого-небудь.

Слу́жба:

2. Праця, заняття як засіб існування. // Місце, де хто-небудь працює, служить. // застаріле слово. Озброєні люди, що служать у кого-небудь.

3. Перебування в армії, відбування військового обов'язку. // Певна галузь військових знань, обов'язків, а також система обслуговуючих установ у структурі армії.

• Інтендантська служба.
• Санітарна служба.
• Збройні сили, армія будь-якої країни. Дійсна військова служба.

4. Галузь виробництва, а також установа, організація, що відає тією чи іншою ділянкою роботи.

• Аудиторська служба — організація, яка здійснює на договірних засадах позавідомчий незалежний контроль встановленого порядку проведення фінансово-господарських операцій, бухгалтерського обліку та звітності господарських організацій.
• Маркетингова служба — спеціальний підрозділ підприємства, який діє на основі принципів і методів маркетингу.
• Метрологічна служба — мережа організацій, окрема організація або окремий підрозділ, на які покладена відповідальність за забезпечення єдності вимірювань в закріпленій сфері діяльності.
• Служба погоди — система забезпечення народного господарства і населення даними про фактичний стан погоди, а також складання прогнозів погоди.
• Служба часу: а) сукупність робіт по визначенню й зберіганню часу та передачі й прийому по радіо сигналів точного часу; б) об'єднання астрономічних установ, що проводять відповідну роботу.

5. Служби — надвірні підсобні господарські приміщення, будівлі.

6. збірне значення, заст. Слуги, прислуга.

7. Служба (релігійний обряд) — виконання в церкві релігійних обрядів; богослужіння.

8. розм., заст. Військовослужбовець, солдат (переважно у звертанні).

• Відслужити службу: а) відбути строк військової служби; б) стати непридатним внаслідок тривалого користування; вийти з ладу.
• Нести службу — виконувати певну роботу, обов'язки, доручення тощо.
• Службу служити: а) робити що-небудь корисне, потрібне, необхідне комусь, чомусь; б) мати певне значення, виконувати свою роль, своє призначення.
• Службу услужити — зробити якусь послугу.

9. Служба - структурний підрозділ залізниці та метрополітену.