Служба (залізниця)

На залізницях Російської імперії управлінням наряду з відділами підпорядковувалися профільні підрозділи, яки мали назву «служба». І які відповідали за певний напрямок роботи залізниці. Кількість та назва служб на різних залізницях була різна, до того ж в межах однієї залізниці могла з часом змінюватися.

На 1877 рік на Курсько-Харківсько-Азовської залізниці були служби: ремонту колії та будівель, рухомого складу та тяги, руху, телеграфу, палива [8].

На 1904 рік на Курсько-Харківсько-Севастопольській залізниці були служби: комерційна, матеріальна, руху (при вокзалі), зборів, телеграфу, ремонту колій та будівель, рухомого складу та тяги. Управлінню Харківсько-Миколаївської залізниці підпорядковувалися служби: колій та будівель, руху, рухомого складу та тяги, матеріальна, зборів[9].

На 1917 рік, на Південних казенних залізницях були служби: матеріальна, комерційна, зборів, колії, тяги, руху. Управлінню Північно-Донецької залізниці крім відділів підпорядковувалися служби: експлуатації, колії, рухомого складу та тяги, матеріальна[10].

Керівником служби був – начальник служби, який мав помічників (чи помічника).

У 20-х роках ХХ століття в СРСР (до цього РРФСР) керівництва [11] дорогами здійснювали правління чи управління (на дорогах де було присутнє правління, управління було його технічним органом). Управління доріг (де було правління), поділялося на служби: експлуатації, тяги, колії, зв’язку та електротехніки. На дорогах де правління було відсутнє, до цього додавалися служби: адміністративна, комерційна, зборів, розрахунково-фінансова, господарсько-матеріальна. Усі служби були зорганізовані за єдиним зразком, та поділялися на частини, які в свою чергу на діловодства. Лінійними органами служб були, відділки руху та експлуатації, а також дільниці колії, тяги, зв’язку та електротехніки, а також околодки колії. Керівником служби був, начальник служби, який підпорядковувався начальнику дороги, та мав одного чи декілька помічників.

1-го грудня 1925 року було введене нове Положення про правління залізниць, яким скасовувалися управління на залізницях, а правління (де їх не було) засновуються. Служби управлінь, було перейменовано на відділи правлінь.

В 30-х роках управління були відновлені, а самі управління знову поділялися на служби.

Наказом № 711Ц від 13 вересня 1943 року для працівників залізничного транспорту (НКШС) ввелися персональні звання, а також вводилися нові знаки розрізнення. Петлиці зникли, а знаки розрізнення почали розміщуватися на погонах. До звання додавалося уточнення згідно зі службою в якій працював працівник: руху, тяги, шляхів та будівництва, сигналізації та зв'язку, адміністративної служби. На погонах розміщувалися емблеми згідно служби.

12 червня 1954 року було видано Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про скасування персональних звань і відзнак для працівників цивільних міністерств і відомств».

При розпаді СРСР, утворюється Міністерство транспорту України, Кабінет Міністрів України 14 грудня 1991 року видав постанову «Про створення Державної адміністрації залізничного транспорту України».[12].

До складу залізниці (однієї з регіональних філій Укрзалізниці), входять служби: адміністративна, перевезень, комерційної роботи та маркетингу, локомотивного господарства, вагонного господарства, колії, управління майновими і земельними ресурсами, електропостачання, сигналізації та зв’язку, капітальних вкладень, кадрової та соціальної політики, юридична, статистики, організації та проведення закупівель, організації праці, заробітної плати і структур управління, воєнізованої охорони, реформування та розвитку систем управління, приміських пасажирських перевезень. Служби за напрямками поділяються на дистанції, які в свою чергу на дільниці.