Сліпак східний

Сліпак східний, або звичайний (Spalax microphthalmus) — вид ссавців із роду сліпак (Spalax) родини сліпакових (Spalacidae) ряду мишоподібних (Muriformes). Це землекоп середніх розмірів (24–31 см завдовжки, вагою 570–700 грам), з низкою яскравих пристосувань до підземного рийного способу життя: зменшені й прикриті шкіряною мембраною очима, суттєво розвиненими різцями, що призначені для риття, редукованим хвостом. Харчується підземними частинами рослин (цибулини, бульби, кореневища), а також різними безхребетними (переважно комахами та їхніми личинками), характерна також копрофагія.

Сліпак східний
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Сліпакові (Spalacidae)
Рід: Сліпак (Spalax)
Вид:
Сліпак східний (S. microphthalmus)
Біноміальна назва
Spalax microphthalmus
Синоніми
  • S. pallasii Nordmann, 1839
  • S. typhlus Pallas, 1779

Назва і таксономія

Місцеве населення найчастіше називає вид «сліпцем» або «кротом» (молодь, дачники) або «зінським щеням» (старші сільські люди). Означення «звичайний» раніше поширювали на багатьох сліпаків, у тому числі й на подільського і фактично застосовувалося для позначення надвиду, а не виду. Для уникнення суперечностей вид Spalax microphthalmus іменують «сліпаком східним»[1]. В англ. і фр. працях XVIII–XIX ст. вид, можливо включно зі Spalax zemni, називали Zemni[2].

Екологія, стан популяцій

сліпак східний — типовий мешканець сходу України (фото Є. Кудінова)

Місцями вид завдає значної шкоди городині, особливо, посадкам картоплі, тож місцеве населення змушене збирати врожай до часу його визрівання.

Один з найчисленніших видів гризунів-землериїв Європи. Найпотужніші популяції збереглися на сході України, в Донецько-Донських степах і далі на схід до Волги.

Джерела

  • Коробченко М., Загороднюк І. Таксономія та рівні диференціації сліпаків (Spalacidae) фауни України і суміжних країн // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2009. — Вип. 26. — С. 13-26. pdf >>>
  • Решетник Е. Г. Матеріали до вивчення систематики, географічного поширення та екології сліпаків (Spalacinae) УРСР // Збірник праць Зоологічного музею. — Київ, 1941. — № 24. — С. 23-95.
  • Топачевский В. А. Слепышовые (Spalacidae). — Ленинград: Наука, 1969. — 248 с. — (Фауна СССР. Том 3. Млекопитающие. Вып. 3).

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.