Смаль Олег Петрович

Смаль Олег Петрович (нар. 7 грудня 1959) — український професійний карикатурист, журналіст (понад 10 тисяч публікацій), книжковий графік, живописець і скульптор. Живе і працює в Києві.

Смаль Олег Петрович
Народився 7 грудня 1959(1959-12-07) (62 роки)
Громадянство  Україна
Діяльність карикатурист, журналіст, книжковий графік, живописець і скульптор
Alma mater Київський національний університет будівництва і архітектури
Заклад Дзеркало тижня. Україна

Освіта

Закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту.

Творчість

Працює в різних стилях — від авангарду до фотореалізму. З 1996 року його твори були візитною карткою газети «Дзеркало тижня»[1].

Твори Олега Смаля зберігаються у музеях світу та приватних колекціях, зокрема, у Станіслава Лема[2], експрезидента Словаччини — Андрея Кіски, експрем'єр-міністра України Юлії Тимошенко, муфтія Духовного управління мусульман України Саїда Ісмагілова, послів США, Бельгії, Франції, Німеччини в Україні[3]. Призер і переможець близько 40 міжнародних конкурсів графіки в Бельгії, Румунії, Україні, Ірані, Італії, Китаї, Південній Кореї, Росії, Франції, Японії[4]. Роботи Олега Смаля настільки влучні, що одну з його робіт Сергій Ківалов назвав «тиском на ЦВК»[1].

Виставка його робіт у середмісті Києва під час Революції Гідності стала дуже популярною та широко висвітлювалась у ЗМІ, але більшість виставлених робіт була знищена при спробі штурму Майдану спецпідрозділом «Беркут»[5].

Олег Смаль — володар світового рекорду за сумою судового позову за газетну карикатуру. Свого часу суд Шевченківського району Києва зареєстрував позов на його карикатуру на суму 120 млрд грн. Він творить скульптури, картини й книжкову графіку, але перш за все відомий в Україні та за її межами як крутий політичний карикатурист[6]. Протягом 25 років опублікував близько 15 000 своїх робіт[7].

Попри на те, що головним творчим напрямком Олега Смаля є карикатура, митець не припиняє свою роботу і в галузі журналістики[8].

Зараз працює куратором Муніципальної галереї мистецтв у Києві[9].

Примітки
  1. http://www.theinsider.ua/rus/art/karikaturist-oleg-smal-na-antimaidan-mittsi-ne-idut-mabut-tam-duzhe-tkhne-stalinskimi-taborami/
  2. https://www.work.ua/en/resumes/1094439/
  3. https://www.youtube.com/watch?v=YfX53OlEsUI%5Bнеавторитетне+джерело%5D
  4. https://farwater.net/user/smal/
  5. Костюк, Богдана (3 лютого 2019). Карикатурист Олег Смаль: «Я сам собі художник, сам собі – журнал карикатур у Facebook». Радіо Свобода. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 8 червня 2021.
  6. Карикатурист: Поки російська агресія триває - продовжую малювати щодня. 5 канал. 27 квітня 2017. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  7. Олег Смаль: для политического карикатуриста нет ничего святого. BBC News. 14 січня 2015. Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 8 червня 2021. (рос.)
  8. https://focus.ua/opinion/opinions/419667-front-kv-ta-kava-chomu-nash-optimsti-na-donbas-neperemozhn
  9. https://i-ua.tv/culture/25808-mystetstvo-bachyty-krasu

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.