Станіслав Лем

Станіслав Лем
Stanisław Lem
Ім'я при народженні Stanisław Lem
Народився 12 вересня 1921(1921-09-12)
Львів
Помер 27 березня 2006(2006-03-27) (84 роки)
Краків
·серцева недостатність
Поховання
Сальваторський цвинтар : 
Громадянство  Польща
Національність єврей
Місце проживання Краків
Відень
Львів
Діяльність прозаїк, есеїст, футуролог
Сфера роботи філософія
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка і Ягеллонський університет
Мова творів польська
Роки активності 1946–2006
Напрямок література
Жанр наукова фантастика
Magnum opus Соляріс, Summa Technologiaed, Зоряні щоденники Йона Тихого і Фіаско
Членство Польська академія знань, Асоціація письменників Польщі і Polish Writers' Uniond
Конфесія атеїзм[1]
Батько Samuel Lemd
Родичі Henryk Heschelesd, Маріан Гемар і Яніна Альтман
У шлюбі з Barbara Lemd
Діти Tomasz Lemd
Автограф
Нагороди
Сайт: lem.pl
 Станіслав Лем у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Стані́слав Герман Ле́м (пол. Stanisław Herman Lem; 12 вересня 1921, Львів — 27 березня 2006, Краків) — польський письменник-фантаст єврейського походження. Найпопулярніший серед польських письменників за кількістю мов, якими перекладено його твори[2].

Родина

Батьки письменника — Самуїл Лем (1879—1954; був військовим лікарем у австро-угорському війську[3]) і Сабіна Лем (із дому Волнер, 1892—1979) — вважалися поляками єврейського походження. Вони взяли шлюб у синагозі і брали участь в житті єврейської громади Львова. Самуїл разом зі своїм братом Фредериком належав до товариства підтримки єврейської молоді в отриманні вищої освіти (так званого «Товариства риґоризантів у Львові»)[4].

Більшість дядьків і тіток Станіслава Лема загинули під час Голокосту (у 1941—1942 роках).[4]

Життєвий і творчий шлях

Дитячі та юнацькі роки Станіслава Лема минули у Львові, про що він розповів у автобіографічній книжці «Високий Замок» (1966).

Будинок, в якому мешкав Лем у Львові (нині вулиця Богдана Лепкого, 4)

Навчався у 2-й львівській гімназії (нині Ліцей № 8 Львівської міської ради, розташована на вул. Підвальній, 2), де, зокрема, відвідував заняття з Мойсеєвої релігії (в атестаті зрілості він отримав з неї таку саму оцінку, як і зі всіх інших предметів — «дуже добре»).[4]

Після закінчення гімназії (1939) майбутній письменник, прагнучи продовжити фах батька, вступив до новоствореного Львівського медичного інституту. Німецька окупація Львова влітку 1941 року перервала його навчання.

Під час німецької окупації Львова Станіслав Лем як блондин «арійського» вигляду міг у міру безпечно ходити по вулицях із фальшивими паперами, через що врятувався від загибелі й зумів врятувати своїх батьків.

Лем уникав розмов про своє єврейське походження та про мученицьку смерть більшої частини своєї родини під час Голокосту. З його автобіографічних текстів (зокрема трилогії «Незагублений час») можна зробити висновок, що він виховувався на римо-католицький кшталт і лише під час війни усвідомив, що є євреєм. Коли інтерв'юери запитували його про життя в окупованому німцями Львові, він часто відмовлявся відповідати, посилаючись на те, що за такі спогади розплачується безсонними ночами. Свій твір «Серед померлих» (частина трилогії «Незагублений час»), присвячений подіям Другої світової війни, Лем згодом заборонив перевидавати.

Але, як доводить біограф Станіслава Лема Агнешка Гаєвська, власні дражливі спогади про часи Другої світової війни він зашифрував у своїх творах «Едем», «Повернення з зірок», «Голос Господа», «Соляріс», «Непереможний». Багато фактів біографії Лема, про які письменник волів не згадувати, Гаєвська встановила на підставі матеріалів, розшуканих в архівах Львова та Кракова: копії атестата Станіслава Лема, біографії його батька, долученого до подання на роботу, документів львівської єврейської ґміни тощо[4].

17 липня 1945 родина Лемів репатріювалася до Кракова,[4] де Станіслав вступив на медичний факультет Ягеллонського університету.

Ще студентом він 1946 року друкував оповідання, а в 1948 році написав роман «Шпиталь Преображення», який згодом включив до трилогії «Незагублений час», значно «обтесавши» його під тиском тодішньої догматичної критики. Але й це не допомогло, і опублікувати трилогію він зміг лише у 1955 році, коли змінилася політична ситуація в країні.

Можливо, саме невдача із реалістичною прозою наштовхнула молодого автора на думку про фантастику. 1951 року вийшла у світ його книга «Астронавти». Успіх додав снаги, і письменник почав працювати досить-таки інтенсивно, видаючи майже щороку нову книгу: «Сезам» (1954), «Магелланова хмара» (1955), «Зоряні щоденники Йона Тихого» (1957), «Едем» (1959), «Вторгнення з Альдебарану» (1959), «Повернення з зірок» (1961), «Книга роботів» (1961), «Щоденник, знайдений у ванні» (1961), «Соляріс» (1961), «Вихід на орбіту» (1962), «Місячна ніч» (1963), «Казки роботів» (1964), «Непереможений» (1964), «Кіберіада» (1965), «Полювання» (1965), «Рятуймо космос» (1966), «Розповіді про пілота Піркса» (1968), «Ідеальна порожнеча» (1971), «Маска» (1976), «Нежить» (1976), «Повторення» (1979), «Голем XIV» (1981) та чимало інших творів. У 1988 році вийшов у світ ще один роман письменника «Фіаско».

Переважно це були твори класичної наукової фантастики (англ. Science Fiction) про космічні подорожі, роботів, далекі планети, а також твори сатирично-пародійні («Кіберіада», «Казки роботів», «Полювання», «Повторення»). Чимало зробив Лем у царині есеїстики, розмірковуючи над проблемами свого жанру, а через них — над шляхами розвитку науки, технічного прогресу і, зрештою, усього людства («Діалоги» (1957), «Сума технології» («Summa Technologiae») (1964), «Філософія випадку» (1968), «Фантастика й футурологія» (у 2-х томах, 1970), «Уявна величина» (1973), «Роздуми та шкіци» (1975), «Бібліотека XXI століття» (1986)).

Брався С. Лем і за традиційний детективний жанр («Слідство», 1959).

Характеристика творчості

Головні герої творів Станіслава Лема: Ійон Тихий, пілот Піркс, професор Тарантога, вчені роботи Трурль та Кляпавцій. Кожен із них має свою «шухлядку», слугуючи за «фірмовий знак» певного піджанру, і їх неможливо уявити собі героями одного й того ж твору (скажімо, пілота Піркса та конструктора Трурля). Виробивши спочатку у книгах-циклах «Зоряні щоденники», «Розповіді про пілота Піркса» та «Кіберіада» своєрідні чисті культури трьох напрямків літературної фантастики (класична Science Fiction, белетризована фантастико-футурологічна есеїстика, пародійно-сатиричні «Казки роботів»), Лем потім не раз повертається до згаданих циклів, додаючи нові й нові розповіді. Так, одна з його книг «Suplement» («Додаток») цілком складається з нових історій про Йона Тихого, Трурля та Піркса.

Станіслав Лем, Краків (Польща), 30 жовтня 2005

Перші новели циклу «Кіберіада», в якому автор об'єднав «Казки роботів», власне «Кіберіаду» та всі твори, що розповідають про пригоди конструкторів Трурля і Кляпавція, вийшли у світ у 1960-х роках. Шанувальники фантастики, які підійшли до книги з традиційною міркою, були, певно, здивовані. Адже сюжети більшості «казок роботів» цілком традиційні, фольклорні, із тих, що їх назбирав і розклав по структуралістичних поличках іще В. Пропп, хіба що де-не-де іронічно перекручені. «Фантастичність» книжки також була досить несерйозна, бурлескна — замість фольклорних вогнедишних зміїв у ній діяли якісь кібернетичні потвори, хоча і з цілком аналогічними функціями; місце «тридев'ятих царств» посіли віддалені галактики — оце й уся фантастика. Отже, спародійовані сюжети, спародійовані реалії, а що ж справжнє? Чи вся книга — лише пародія? Аж ніяк. Вдумливий читач знаходив у ній чимало дотепних спостережень цілком сучасної дійсності, гіркувато-іронічних, але досить глибоких роздумів про людину й людство.

Через кільканадцять років по виході «Кіберіади» Лем помістив у книзі «Маска» ще одну казку — розділ під назвою «Цифраньове виховання», що складається зі вступу та двох новел. Перша новела, що має назву «Розповідь першого розмороженого», незважаючи на увесь традиційний для «Кіберіади» антураж, не містить ані чогось фантастичного (навіть у фольклорному розумінні), ані навіть футурологічного, оскільки всі алюзії спрямовано тут винятково в минуле, давнє й недавнє. Отже, це своєрідна ретрологія у стилі Science Fiction. Лемові вдалося надрукувати її аж через десятиріччя після самої книги, бо «Розповідь…» — дошкульна, безжальна і насмішкувата пародія на сталінізм. Саме на сталінізм, як на втілену концепцію казарменого соціалізму, а не лише на «сталінщину», адже Лем не оминув своєю увагою ані ефемерних «відлиг», ані кишенькової гласності «у межах згори дозволеного», ані маріонеткових «демократизацій», які усе міняють, нічого не змінюючи.

«Цифраньове виховання» містить ще й «Розповідь другого розмороженого» — не менш гостру й дошкульну сатиру на сучасне суспільство, на дегуманізаційні процеси, що в ньому відбуваються. Це твір, який ніби стоїть на межі між пародійно-сатиричною фантастикою та белетризованою есеїстикою — жанром, до якого Лем звертався дуже охоче й досить успішно. Доказом цього є повість «Голос Неба». Твір, написаний як спогади вченого-математика Гоґарта про його участь у науковому проекті Master's Voice, розповідає про спробу розшифрування «зоряного листа» — таємничих сигналів, що напливають до Землі з певної точки Всесвіту у формі нейтринного випромінювання. Найвидатніші науковці — математики, фізики, хіміки, лінгвісти, філософи — об'єднують свої зусилля для розкриття таємниці «листа». Власне, це їх об'єднують, а не вони самі себе — урядовий проєкт під назвою Master's Voice тримається в цілковитій таємниці, його виконавці працюють ізольовано десь у пустелі, в лабораторіях, збудованих для якихось військових досліджень. Навіть назва проекту — «Голос Неба» — відбиває двозначність їхнього становища, бо не ясно, чийого голосу слід більше слухатися — Космосу чи Вашингтона, як жартує один із персонажів.

Вчені досягають безперечних успіхів — відкривають ряд нових явищ і законів у різноманітних сферах знань, навіть синтезують за допомогою «зоряного листа» дивовижну субстанцію. Але чи ці успіхи є успіхами в осягненні змісту «листа», чи «лист» просто послужив імпульсом для вивчення земної природи, земних законів? Та й не лише природи, а передусім людства: показово, що тільки-но синтезована субстанція розкриває можливість створення нової надпотужної зброї, одразу ж саме на цьому зосереджуються основна увага й зусилля, а коли ця надія зникає, послаблюється й урядовий інтерес до «зоряного листа». Гоґарт, від чийого імені ведеться розповідь, доходить до висновку, що космічне послання має за адресата цивілізацію зовсім іншого рівня, аніж земна, яку роздирають внутрішні конфлікти, яка витрачає свої сили у братовбивчих змаганнях.

Остання книга Станіслава Лема
Обкладинка останньої книги Станіслава Лема «Раса хижаків. Останні тексти»

Такою є видана по смерті письменника в липні 2006 року у видавництві «Wydawnictwo Literackie» (Краків, Польща) посмертна збірка останніх текстів Станіслава Лема — «Раса хижаків. Останні тексти» (Stanisław Lem, «Rasa drapieżców. Teksty ostatnie»).

Фактично це збірка останніх публікацій Лема, які двічі на місяць друкувалися у тижневику «Tygodnik Powszechny». Редактор Томаш Фіалковський у післямові так визначив жанр цих публікацій: «Ці статті не є політичною публіцистикою: це радше спроба діагностування стану світу у всій його складності, сплетіння різнорідних ниток, сусідство яких часто вражає, але завжди є вмотивованим».

Спектр зацікавлень пана Лема був дуже широким, йому була притаманна манера несподівано змінювати об'єкт обговорення. Тематика його виступів надзвичайно різноманітна: тенденції розвитку суспільства, роль інтелектуалістів у сучасному світі, тероризм, війни, стихійні лиха, політика і політики Польщі та світу, література і наука, деградація людства, конфлікт і співіснування цивілізацій, культур та релігій — це все переплітається в кожній з публікацій.

Це прискіплива хроніка подій, написана людиною небайдужою, мудрою і досвідченою.

Бібліографія

Похилим текстом виділені офіційні переклади.

Романи
Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1951АстронавтиAstronauci
1955Шпиталь преображенняSzpital Przemienienia
1955Магелланова хмараObłok Magellana
1959РозслідуванняŚledztwo
1959ЕдемEden
1961Повернення з зірокPowrót z gwiazd
1961Рукопис, знайдений у ванніPamiętnik znaleziony w wannie
1961СолярісSolaris
1964НепереможнийNiezwyciężony
1966Високий замокWysoki zamek
1968Голос НебаGłos Pana
1971Футурологічний конгресKongres futurologiczny
1976КатарKatar
1982Огляд на місціWizja lokalna
1987Мир на ЗемліPokój na Ziemi
1987ФіаскоFiasko

Казки роботів

Казки роботів (пол. Bajki robotów) — серія з 12 оповідань, опублікована 1964 р. в однойменному збірнику (крім оповідання «Загадка»).

Рік видання
 Переклад назви Оригінальна назва
1964 Троє електрицарів Trzej elektrycerze
1964 Уранові вуха Uranowe uszy
1964 Як Ерг Самозбудник блідавця переміг Jak Erg Samowzbudnik Bladawca pokonał
1964 Скарби короля Біскаляра Skarby krola Biskalara
1964 Дві потвори Dwa potwory
1964 Біла смерть Biała śmierć
1964 Як Мікромил і Гігаціян таке вчинили, що туманності порозбігалися Jak Mikromil i Gigacyan ucieczkę mgławic wszczeli
1964 Казка про цифрову машину, що змагалася з драконом Bajka o maszynie cyfrowej, co ze smokiem walczyła
1964 Радники короля Гідропса Doradcy króla Hydropsa
1964 Автоматеїв друг Przyjaciel Automateusza
1964 Король Глобарес і мудреці Król Globares i mędrcy
1963 Казка про короля Мурдаса Bajka o królu Murdasie
1992 Загадка Zagadka

Кіберіада

Кіберіада (пол. Cyberiada) — низка філософських притч, які продовжують теми, підняті в циклі «Казки роботів». Оповідання публікувалися в декількох збірниках з 1964 по 1979 рр.

Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1964 Як уцілів Всесвіт Jak ocalał swiat
1964 Трурлева машина Maszyna Trurla
1964 Велика прочуханка Wielkie lanie
Сім подорожей Трурля і Клапавція:
1965 Подорож перша, або Гарганціянова пастка Wyprawa pierwasza, czyli pulapka Gargancjana
1965 Подорож перша «А», або Трурлів Електрибалт Wyprawa pierwasza A, czyli Eletrybalt Trurla
1965 Подорож друга, або пропозиція короля Жорстокія Wyprawa druga, czyli oferta króla Okrucyusza
1965 Подорож третя, або Дракони ймовірності Wyprawa trzecia, czyli smoki prawdopodobieństwa
1965 Подорож четверта, або про те, як Трурль, заради врятування королевича Пантарктика від мук кохання, застосував жінотрон і як потім довелося вдатись до дітомета Wyprawa czwarta, czyli o tym, jak Trurl kobietron zastosował, królewicza Pantarktyka od mąk miłosnych chcąc zbawić, i jak potem do użycia dzieciomiotu przyszło
1965 Подорож п'ята, або Жарти короля Балеріона Wyprawa piąta, czyli o figlach króla Baleryona
1965 Подорож п'ята «А», або Трурлева консультація Wyprawa piąta A, czyli konsultacja Trurla
1965 Подорож шоста, або Як Трурль і Кляпавцій Демона Другого Порядку створили, щоб подолати розбійника Морданя Podróz szósta, czyli jak Trurl i Klapaucjusz demona drugiego rodzaju stworzyli, aby zboja Gebona pokonać
1965 Подорож сьома, або як власна досконалість привела Трурля до біди Podróż siódma, czyli o tym, jak własna doskonałość Trurla do złego przywiodła
1965 Про королевича Фериція і королівну Кришталю O królewiczu Ferrycym i królewnie Krystali
1965 Казка про три машини-оповідачки короля Геніальйона Bajka o trzech maszynach opowiadających króla Genialona
1965 Альтруїзин, або оповідь про те, як пустельник Добрицій захотів ощасливити Космос і що з того вийшло Altruizyna, czyli Opowieść prawdziwa o tym, jak pustelnik Dobrycy Kosmos uszczęsliwić zapragnął i co z tego wynikło
1971 Щаспобут Kobyszcze
1976 Цифраньове виховання Edukacja Cyfrania
1979 Повтор Powtorka

Розповіді про пілота Піркса

Розповіді про пілота Піркса (пол. Opowieści o pilocie Pirxie) — цикл науково-фантастичних оповідань, об'єднаних спільним героєм — пілотом Пірксом. До циклу входить роман «Фіаско». Перше окреме видання — 1968 рік; доповнене, з оповіданням «Ананке» — 1973.

Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1959 Випробування Test
1963 Умовний рефлекс Odruch warunkowy
1959 Патруль Patrol
1959 Альбатрос Albatros
1961 Термінус Terminus
1963 Полювання Polowanie
1965 Розповідь Піркса Opowiadanie Pirxa
1965 Випадок Wypadek
1968 Слухання Rozprawa
1971 Ананке Ananke

Зоряні щоденники Йона Тихого

Зоряні щоденники (пол. Dzienniki gwiazdowe) — цикл фантастичних оповідань, присвячених вигаданому астронавту і дослідникові космосу Йоні Тихому.

До циклу також входять романи «Мир на Землі», «Огляд на місці», «Футурологічний конгрес», цикл «Зі спогадів Йона Тихого».

Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1964 147 вихорів Podróz siodma
1966 Подорож восьма Podróz ósma
1960 Подорож одинадцята Podróz jedenasta

1957

 Подорож дванадцята Podróz dwunasta
1956 Подорож тринадцята Podróz trzynasta
1956 Подорож чотирнадцята Podróz czternasta
1971 Подорож вісімнадцята Podróz osiemnasta
1971 Подорож двадцята Podróz dwudziesta
1971 Подорож двадцять перша Podróz dwudziesta pierwsza
1954 Подорож двадцять друга Podróz dwudziesta druga
1954 Подорож двадцять третя Podróz dwudziesta trzecia
1953 Подорож двадцять четверта Podróz dwudziesta czwarta
1954 Подорож двадцять п'ята Podróz dwudziesta piąta
1954 Подорож двадцять шоста Podróz dwudziesta szósta
1966 Подорож двадцять восьма Podróz dwudziesta ósma
1999 Остання подорож Йона Тихого Ostatnia podróz Ijona Tichego
1993 Користь з дракона Pozytek ze smoka

Зі спогадів Йона Тихого

Зі спогадів Йона Тихого (пол. Ze wspomnień Ijona Tichego) — цикл гумористичних оповідань про пригоди космонавта Ійона Тихого.

Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1960 Зі спогадів Йона Тихого: I. Професор Коркоран. Ze wspomnien Ijona Tichego: I. Profesor Corcoran.
1960 Винахід професора Декантора Ze wspomnien Ijona Tichego: II. Profesor Decantor.
1960 Зі спогадів Йона Тихого: III. Професор Зазул. Ze wspomnien Ijona Tichego: III. Profesor Zazul.
1961 Зі спогадів Йона Тихого: IV. Фізик Мольтеріс. Ze wspomnien Ijona Tichego: IV. Fizyk Molteris.
1962 Зі спогадів Йона Тихого: V. Пральна трагедія. Ze wspomnien Ijona Tichego: V. Tragedia pralnicza.
1964 Клініка доктора Вліпердіуса Zakład doktora Vliperdiusa
1964 Доктор Діагор Doktor Diagoras
1964 Рятуймо Космос (Відкритий лист Йона Тихого) Ratujmy kosmos (List otwarty Ijona Tichego)
1976 Професор Доньда Profesor A. Dońda

Абсолютний вакуум

Абсолютний вакуум (пол. Doskonała próżnia) — збірник рецензій на неіснуючі книги. Уперше повністю видано 1971 року.

Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1971Абсолютний вакуумDoskonała próżnia
1971Марсель Коска: «Робінзонади»Marcel Coscat: «Les Robinsonades»
1970Патрик Ганнаган: «Гігамеш»Patrik Hannahan: «Gigamesh»
1971Саймон Меррілл: «Sexplosion»Simon Merrill: «Sexplosion»
1970Альфред Целлєрман: «Группенфюрер Луї XVI»Alfred Zellerman: «Gruppenfürer Louis XVI»
1971Solange Marriot: «Rien du tout, ou la consequence»Solange Marriot: «Rien du tout, ou la consequence»
1971Joachim Fersengeld: «Perykalypsis»Joachim Fersengeld: «Perykalypsis»
1971Gian Carlo Spallanzani: «Idiota»Gian Carlo Spallanzani: «Idiota»
1971«Do Yourself a Book»«Do Yourself a Book»
1970Куно Млатьє: «Одіссей з Ітаки»Kuno Mlatje: «Odys z Itaki»
1971Raymond Seurat: «Toi»Raymond Seurat: «Toi»
1970Alistar Waynewright: «Being Inc.» Alistar Waynewright: «Being Inc.»
1970Wilhelm Klopper: «Die Kultur als Fehler»Wilhelm Klopper: «Die Kultur als Fehler»
1971Cesar Kouska: «De Impossibilitate Vitae»; «De Impossibilitate Prognoscendi»Cesar Kouska: «De Impossibilitate Vitae»; «De Impossibilitate Prognoscendi»
1974Arthur Dobb: «Non serviam»Arthur Dobb: «Non serviam»
1971Альфред Теста: «Нова космогонія»Alfred Testa: «Nowa Kosmogonia»

Уявна величина

Уявна величина (пол. Wielkość urojona) вперше видана польським видавництвом «Wydawnictwa Czytelnik» у 1973 році. Складається з оглядів вигаданих книжок і рекламного проспекту до вигаданої «Екстелопедії Вестранда». Продовжує серію «літературних містифікацій», розпочату в книзі «Абсолютний вакуум».

Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1973 Цезарій Стрибіш. Некробії. Cezary Strzybisz: «Necrobie»
1973 Реджинальд Гуллівер. Ерунтика. Reginald Gulliwer: «Eruntyka»
1973 Історія бітичної літератури у п'яти томах Juan Rambellais… Historia literatury bitycznej
1973 Вестрандівська екстелопедія в 44 магнітомах Ekstelopedia Vestranda w 44 magnetomach
1973 Голем XIV Golem XIV

Бібліотека XXI століття

Бібліотека XXI століття (пол. Biblioteka XXI wieku) видана 1986 року. Книга продовжує серію літературних вигадок.

Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1980 Провокація Prowokacja
1982 J. Johnson and S. Johnson: «One human minute» Jedna minuta
1983 Das kreative Vernichtungsprinzip. The World as Holocaust Das kreative Vernichtungsprinzip. The World as Holocaust
1983 Weapon System of the Twenty First Century or The Upside-down Evolution Weapon System of the Twenty First Century or The Upside-down Evolution

Повісті і оповідання, що не ввійшли в цикли
Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1946Людина з МарсаCzłowiek z Marsa
1947Кінець світу о восьмійKoniec świata o ósmej
1954Клієнт богаKlient Panaboga
1954Кришталева куляKryształowa kula
1954ЕСІПElectronic Subversive Ideas Detector
1956Щур у лабіринтіSzczur w labiryncie
1957Автоінтерв'юAutowywiad
1958ВторгненняInwazja
1958ДругPrzyjaciel
1959Вторгнення з АльдебарануInwazja z Aldebarana
1959МолотMłot
1959Темрява та плісняваCiemność i pleśń
1959ВихідExodus
1961Формула ЛімфатераFormuła Lymphatera
1964ПравдаPrawda
1965Двоє молодих людейDwóch młodych ludzi
1972137 секунд137 sekund
1976МаскаMaska
1983Моє життяMein Leben
1996МатрацMaterac
1996Пітвалі XXI століттяPitvale XXI wieku

П'єси
Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1955Чи ви існуєте, містере Джонсе?Czy Pan istnieje, Mr. Johns?
1963Вірний роботWierny robot
1968Листковий пирігPrzekładaniec
1976Місячна нічNoc księżycowa
2008Коріння. Багатоактна дррамаKorzenie. Drrama wieloaktowe
П'єси про професора Тарантогу:
1963 Подорож професора ТарантогиWyprawa profesora Tarantogi
1963 Чорна кімната професора ТарантогиCzarna komnata profesora Tarantogi
1963 Дивний гість професора ТарантогиDziwny gość profesora Tarantogi
1975 Година приймань професора ТарантогиGodzina przyjęć profesora Tarantogi

Філософія, футурологія та публіцистика
Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1957ДіалогиDialogi
1964Сума технологіїSumma technologiae
1968Філософія випадкуFilozofia przypadku
1970Фантастика та футурологіяFantastyka i futurologia
1996Таємниця китайської кімнати (збірник есе)Tajemnica chińskiego pokoju
1999Мегабітова бомба (збірник есе)Bomba megabitowa
2000Миттєвість (збірник есе)Okamgnienie
2003Мій погляд на літературуMój pogląd na literaturę
2006Раса хижаківRasa drapieżców


Українські переклади
  • Повернення з зірок. — Львів: Каменяр, 1965 (переклад Івана Бречака, А. Кисіля та Софії Скирти).
  • Катар. — Львів: Каменяр, 1982. — 136 с. (переклад Івана Сварника).
  • Голем XIV (у збірці «У сріблястій місячній імлі».) — Київ: Веселка, 1986 (переклад Юрія Попсуєнка).
  • Професор Доньда // Всесвіт. — 1988. — № 4 (переклад Олега Короля).
  • Одна хвилина людства // Всесвіт. — 1988. — № 4 (переклад Олександра Гриценка).
  • Кіберіада (Збірка творів С. Лема, в тому числі: «Казки роботів», «Сім подорожей Трурля і Кляпавція», «Голем XIV», «Нежить», «Голос неба» та ін.). — К.: Дніпро, 1990. — 815 с. — ISBN 5-308-00727-6.
  • Фіаско // Всесвіт. — 1990. — № 2—5 (переклад Дмитра Андрухіва).
  • Соляріс. — Київ: ВВФ «Котигорошко» ЛТД, 1996 (переклад Дмитра Андрухіва), — 190 с. — ISBN 5-7707-7796-6
  • Високий Замок. — Львів: ЛА «Піраміда», 2002. — 164 с. — ISBN 966-7188-67-1 (переклад Лариси Андрієвської).
  • Апокрифи. — Львів: Літопис, 2002. — 456 с.
  • Голем XIV. — Львів: Літопис, 2002. — 144 c. (переклад Андрія Поритка).
  • Соляріс. — Львів: Кальварія, 2005. — 200 с. (переклад Дмитра Андрухіва) — ISBN 966-663-154-7.
  • Мегабітна Бомба - Львів: Наутілус,[5] 2005 - 240 с. (переклад Ірина Кияк)
Серія «П'ятикнижжя Лемове»
  • Лем С. Казки роботів. Кіберіада. Маска. Пер. з пол.: Юрій Попсуєнко та інші[6]. — Тернопіль: НК-Богдан, 2016. — 528 с. — ISBN 978-966-1045-32-2. («П'ятикнижжя Лемове», том 1)
  • Лем С. Едем. Соляріс. Повернення із зірок. Непереможний. Пер. з пол.: Дмитро Андрухів та інші[7] — Тернопіль: НК-Богдан, 2016. — 768 с. — ISBN 978-966-1045-35-3. («П'ятикнижжя Лемове», том 2)
  • Лем С. Із зоряних щоденників Ійона Тихого. Зі спогадів Ійона Тихого. Мир на Землі. Пер. з пол.: Роман Терещенко та інші[8]. — Тернопіль: НК-Богдан, 2017. — 608 с. — ISBN 978-966-10-4536-0. («П'ятикнижжя Лемове», том 3)
  • Лем С. Футурологічний конгрес. Розповіді про пілота Піркса. Голем XIV. Фіаско. Пер. з пол.: Роман Терещенко та інші[9]. — Тернопіль: НК-Богдан, 2017. — 880 с. — ISBN 978-966-10-4537-7. («П'ятикнижжя Лемове», том 4)
  • Лем С. Високий замок. Шпиталь преображення. Людина з Марса. Ранні оповідання[10]. Пер. з пол.: Ірина Шевченко та інші[11]. — Тернопіль: НК-Богдан, 2017. — 720 с. — ISBN 978-966-10-4538-4. («П'ятикнижжя Лемове», том 5)

Пам'ять
  • На честь Лема названа мала планета 3836 Lem, яку 22 вересня 1979 року відкрив Микола Черних у Кримській астрофізичній обсерваторії.
  • 12 вересня 2021 року відбулося урочисте відкриття меморіальної таблиці Станіславу Лему на фасаді будинку на вул. Лепкого, 4 у Львові, де мешкала родина Лемів[12]. Того ж дня у Львові відкрили мурал, присвячений Станіславу Лему. Він намальований на стіні компресорної станції старого трамвайного депо (нині — територія креативного простору «Lem Station») на вул. Вітовського, 57. Мурал відкрили у межах спільного проєкту з польським містом Катовиці «Нам не потрібні інші світи. Нам потрібні дзеркала». Його створили митці Віталій та Сергій Грехи[13].

Примітки
  1. Lichański J. Z. https://dspace.uni.lodz.pl/xmlui/bitstream/handle/11089/22796/%5B101%5D-107_Licha%C5%84ski_Stanis%C5%82aw%20Lem.pdf?sequence=1&isAllowed=y
  2. Literatura (poland.gov.pl) (пол.)
  3. Паньо К., Паньо Т. Станіслав Лем. Блискуча випадковість // Дзеркало тижня. — № 17 (797). — 30 квітня. — 2010.
  4. Орліньський В. Таємниці Станіслава Лема // Zbruch, 02.08.2016
  5. Видавничий дім Наутілус. nautilus.com.ua. Процитовано 5 вересня 2021.
  6. Всі перекладачі I тому «П'ятикнижжя Лемове»: Юрій Попсуєнко, Ростислав Доценко, Ірина Шевченко, Мар'яна Гандзій, Віра Авксентьєва, Іван Сварник, Олександр Гриценко, Сергій Легеза
  7. Всі перекладачі II тому «П'ятикнижжя Лемове»: Дмитро Андрухів, І. Сварник, Ігор Бречак, Анатолій Кисіль, Софія Скирта
  8. Всі перекладачі III тому «П'ятикнижжя Лемове»: Роман Терещенко, Софія Олійник, Ірина Шевченко, Тарас Ярмолюк, Микола Біденко, Олег Король. Юрій Галайко та Олесь Герасим
  9. Всі перекладачі IV тому «П'ятикнижжя Лемове»: Ірина Шевченко; Тарас Ярмолюк; Софія Олійник; Юрій Попсуєнко; Петро Таращук; Леся Воронина, Дмитро Андрухів
  10. Зміст: Високий замок (роман); Шпиталь преображення (роман); Людина з Марса (роман); ранні оповідання (Операція «Райнгардт» (уривок), «Фау» над Лондоном (оповідання), План «Анти-Фау» (новелла), День «Д» (оповідання), КВ-1 (оповідання), Чужий (оповідання), Атомне місто (новелла), Людина з Хіросіми (оповідання), Кінець світу о восьмій (новелла), Трест твоїх мрій (новелла), Історія з високою напругою (оповідання), Чергування лікаря Тшинецького (уривок), Історія одного відкриття (оповідання), Сестра Барбара (оповідання)); юнацькі вірші (Сумний вальс, «Не знаю, чи рука сліпця…», Бетховен, п'ята симфонія, Любовний лист, Короткі вірші, З циклу «Комахи», «В орлиних стежках, де вузли польоту…», «Голуби викреслювали в багряному небі…», Польовий цвинтар, Триолет, П'ятіркою через Краків, Кохання); Юрій Андрухович. «Місто, в якому ніхто не вмирав»; Віктор Язневіч. «Коментарі»
  11. Всі перекладачі V тому «П'ятикнижжя Лемове»: Лариса Андрієвська, Іван Сварник, Ірина Шевченко, Аркадій Штипель
  12. У Львові урочисто відкрили меморіальну таблицю Станіславу Лему. galinfo.com.ua. Інформаційна агенція «ГалІнфо». 12 вересня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
  13. На стіні компресорної станції у Львові відкрили мурал, присвячений Станіславу Лему. tvoemisto.tv. Твоє Місто. 12 вересня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.

Посилання
  • Лем Станіслав // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Л — Я. — С. 29. — ISBN 966-692-744-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.