Смикавець пізній
Смикавець пізній[1], ситничок пізній як Juncellus serotinus[2] (Cyperus serotinus) — вид рослин з родини осокових (Cyperaceae); поширений у південній частині Євразії.
Смикавець пізній | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
Рід: | Смикавець (Cyperus) |
Вид: | Смикавець пізній (C. serotinus) |
Біноміальна назва | |
Cyperus serotinus Rottb., 1773 | |
Опис
Багаторічна рослина. Кореневища з довгими столонами. Стебла 35–100 см заввишки, товсті, стиснуто трикутні, гладкі, небагато листяні в прикореневій частині. Листки від коротших до трохи довших від стебел; листова пластина шириною 3–10 мм, гладка. Суцвіття переважно до 16 см. Горішки коричневі, широко еліпсоїдні, майже кулясті або широко-яйцюваті, ≈2 мм[3].
Поширення
Поширений у південній частині Євразії; натуралізований в Австралії й США[4][5][6][7].
В Україні зростає на болотистих луках — у Степу (в плавнях нижнього Дністра), спорадично[2].
Загрози та охорона
Загрози невідомі[7].
Вид класифікується як вимерлий у Швейцарії та вразливий у Хорватії, інших заходів щодо збереження не існує ні потрібних, ні необхідних[7].
Примітки
- Cyperus serotinus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 417. (рос.)(укр.)
- Flora of China. Процитовано 06.02.2020. (англ.)
- The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 06.02.2020. (англ.)
- Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 06.02.2020. (англ.)
- Germplasm Resources Information Network. Процитовано 06.02.2020. (англ.)
- Lansdown R.V. (2011). Cyperus serotinus. The IUCN. Процитовано 06.02.2020. (англ.)