Смирнов Ілля Корнилович

Ілля́ Корни́лович Смирно́в (рос. Илья Корнилович Смирнов; 18 (30) липня 1887, Кологривський повітd, Костромська губернія, Російська імперія 28 червня 1964(1964-06-28), Москва, СРСР) — радянський військовий діяч, комкор, генерал-лейтенант. Депутат Верховної Ради СРСР 1–2-го скликань. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання. Член ЦК КП(б)У (1938–1940).

Смирнов Ілля Корнилович
рос. Илья Корнилович Смирнов
Народився 18 (30) липня 1887
Кологривський повітd, Костромська губернія, Російська імперія
Помер 28 червня 1964(1964-06-28) (76 років)
Москва, СРСР
Поховання Введенське кладовище
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 РРФСР
 СРСР
Діяльність державний діяч, політик
Alma mater Військова академія імені М. В. Фрунзе
Учасник Перша світова війна
Посада депутат Верховної ради СРСР і депутат Верховної Ради УРСР
Військове звання генерал-лейтенант
Партія КПРС
Нагороди
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»

Біографія

Народився 18 (30) липня 1887(18870730) року в бідній селянській родині в присілку Велике Остяково, тепер Парфенівський район, Костромська область, Росія. З 16 років працював чорноробом, вантажником у Санкт-Петербурзі.

З 1908 року — на службі в російській армії. Брав участь у Першій світовій війні у званні старшого унтер-офіцера.

У 1918 році працював у земельній комісії Потошинської волості Пермської губернії. З 1918 року — служба у Червоній армії. Під час Громадянської війни в Росії очолював партизанський загін в Пермській губернії, командував батальйоном, 88-ю Красно-Уфимською бригадою, полком, був помічником командира стрілецької дивізії.

Член РКП(б) з 1919 року.

У 1923 році закінчив академічні курси вищого начальницького складу, з липня 1923 року працював начальником курсів командного складу в місті Могилеві, з квітні 1924 року — помічник начальника, начальник 8-ї Ленінградської піхотної школи, з листопада 1924 року — помічник інспектора військово-навчальних закладів Українського військового округу.

У вересні 1925 — грудні 1926 року — начальник Саратовської піхотної школи. З грудня 1926 року — помічник командира 1-ї Казанської стрілецької дивізії. У 1928 році закінчив курси вдосконалення вищого начальницького складу при Військовій академії імені Фрунзе.

У жовтні 1929 — вересні 1930 року — командир і комісар 22-ї стрілецької дивізії Північно-Кавказького військового округу. У вересні 1930 — березні 1931 року — навчання на курсах командирів-єдиноначальників при Військово-політичній академії імені Толмачова. У березні 1931 — грудні 1932 року — командир і комісар 22-ї стрілецької дивізії Північно-Кавказького військового округу. У 1934 році закінчив курси при Військовій академії імені Фрунзе.

У січні 1935 — червні 1937 року — командир і комісар 43-ї стрілецької дивізії Білоруського військового округу. У червні — грудні 1937 року — командир 2-го стрілецького корпусу.

У грудні 1937 — квітні 1938 року — член Військової ради Київського військового округу.

У квітні 1938 — квітні 1940 року — командувач військ Харківського військового округу. Член Військової ради при народному комісарі оборони СРСР.

26 червня 1938 року був обраний депутатом до Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Харківській сільській першій виборчій окрузі № 246 Харківської області. Член Президії Верховної Ради УРСР 1-го скликання.

З квітні 1940 року — заступник генерал-інспектора піхоти Червоної армії. У липні 1940 — серпні 1941 року — начальник Управління військово-навчальних закладів РСЧА.

У серпні 1941 — лютому 1942 року — начальник тилу — заступник командувача військами Південного фронту. У лютому — квітні 1942 року — виконувач обов'язків командувача 18-ю армією, у квітні — травні 1942 року — у розпорядженні головнокомандувача Південно-Західним напрямком. У травні — липні 1942 року — командувач 24-ю армією. Потім знаходився у розпорядженні Головного управління кадрів Наркомату оборони СРСР.

У жовтні — грудні 1942 року — начальник тилу — заступник командувача військ Калінінського фронту. У грудні 1942 — вересні 1943 року — помічник командувача військ Південно-Західного фронту по формуванням. У вересні 1943 — лютому 1944 року — заступник командувача військ Степового фронту. У лютому 1944 — виконувач обов'язків командувача 4-ю гвардійською армією.

У травні 1944 — липні 1945 року — командувач військ Львівського військового округу. У липні 1945 — червні 1946 року — командувач військ Горьковського військового округу. У жовтні 1946 — травні 1953 року — заступник командувача військ Московського військового округу по військово-навчальним закладам. У травні 1953 року звільнений у запас.

Звання

  • старший унтер-офіцер
  • комкор (31.12.1937)
  • генерал-лейтенант (4.06.1940)

Нагороди

Джерела

  • Смирнов Ілля Корнилович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 142–143.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 69.
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР] : газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
  • Владко В. Шлях командира // Соціалістична Харківщина : газета. — Харків, 1938. — № 116 (5147). — 23 травня. — С. 2.
  • Великая Отечественная. Командармы. Военный биографический словарь / под общей ред. М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский : Кучково поле, 2005. — С. 213–215. (рос.)
  • Командный и начальствующий состав Красной Армии в 1940–1941 гг.: Структура и кадры центрального аппарата НКО СССР, военных округов и общевойсковых армий: Документы и материалы / под ред. В. Н. Кузеленкова. — М.-СПб. : Летний сад, 2005. — С. 198–199. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.