Смирнов Ілля Корнилович
Ілля́ Корни́лович Смирно́в (рос. Илья Корнилович Смирнов; 18 (30) липня 1887, Кологривський повітd, Костромська губернія, Російська імперія — 28 червня 1964, Москва, СРСР) — радянський військовий діяч, комкор, генерал-лейтенант. Депутат Верховної Ради СРСР 1–2-го скликань. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання. Член ЦК КП(б)У (1938–1940).
Смирнов Ілля Корнилович | |
---|---|
рос. Илья Корнилович Смирнов | |
| |
Народився |
18 (30) липня 1887 Кологривський повітd, Костромська губернія, Російська імперія |
Помер |
28 червня 1964 (76 років) Москва, СРСР |
Поховання | Введенське кладовище |
Країна |
Російська імперія Російська республіка РРФСР СРСР |
Діяльність | державний діяч, політик |
Alma mater | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Учасник | Перша світова війна |
Посада | депутат Верховної ради СРСР і депутат Верховної Ради УРСР |
Військове звання | генерал-лейтенант |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографія
Народився 18 (30) липня 1887 року в бідній селянській родині в присілку Велике Остяково, тепер Парфенівський район, Костромська область, Росія. З 16 років працював чорноробом, вантажником у Санкт-Петербурзі.
З 1908 року — на службі в російській армії. Брав участь у Першій світовій війні у званні старшого унтер-офіцера.
У 1918 році працював у земельній комісії Потошинської волості Пермської губернії. З 1918 року — служба у Червоній армії. Під час Громадянської війни в Росії очолював партизанський загін в Пермській губернії, командував батальйоном, 88-ю Красно-Уфимською бригадою, полком, був помічником командира стрілецької дивізії.
У 1923 році закінчив академічні курси вищого начальницького складу, з липня 1923 року працював начальником курсів командного складу в місті Могилеві, з квітні 1924 року — помічник начальника, начальник 8-ї Ленінградської піхотної школи, з листопада 1924 року — помічник інспектора військово-навчальних закладів Українського військового округу.
У вересні 1925 — грудні 1926 року — начальник Саратовської піхотної школи. З грудня 1926 року — помічник командира 1-ї Казанської стрілецької дивізії. У 1928 році закінчив курси вдосконалення вищого начальницького складу при Військовій академії імені Фрунзе.
У жовтні 1929 — вересні 1930 року — командир і комісар 22-ї стрілецької дивізії Північно-Кавказького військового округу. У вересні 1930 — березні 1931 року — навчання на курсах командирів-єдиноначальників при Військово-політичній академії імені Толмачова. У березні 1931 — грудні 1932 року — командир і комісар 22-ї стрілецької дивізії Північно-Кавказького військового округу. У 1934 році закінчив курси при Військовій академії імені Фрунзе.
У січні 1935 — червні 1937 року — командир і комісар 43-ї стрілецької дивізії Білоруського військового округу. У червні — грудні 1937 року — командир 2-го стрілецького корпусу.
У грудні 1937 — квітні 1938 року — член Військової ради Київського військового округу.
У квітні 1938 — квітні 1940 року — командувач військ Харківського військового округу. Член Військової ради при народному комісарі оборони СРСР.
26 червня 1938 року був обраний депутатом до Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Харківській сільській першій виборчій окрузі № 246 Харківської області. Член Президії Верховної Ради УРСР 1-го скликання.
З квітні 1940 року — заступник генерал-інспектора піхоти Червоної армії. У липні 1940 — серпні 1941 року — начальник Управління військово-навчальних закладів РСЧА.
У серпні 1941 — лютому 1942 року — начальник тилу — заступник командувача військами Південного фронту. У лютому — квітні 1942 року — виконувач обов'язків командувача 18-ю армією, у квітні — травні 1942 року — у розпорядженні головнокомандувача Південно-Західним напрямком. У травні — липні 1942 року — командувач 24-ю армією. Потім знаходився у розпорядженні Головного управління кадрів Наркомату оборони СРСР.
У жовтні — грудні 1942 року — начальник тилу — заступник командувача військ Калінінського фронту. У грудні 1942 — вересні 1943 року — помічник командувача військ Південно-Західного фронту по формуванням. У вересні 1943 — лютому 1944 року — заступник командувача військ Степового фронту. У лютому 1944 — виконувач обов'язків командувача 4-ю гвардійською армією.
У травні 1944 — липні 1945 року — командувач військ Львівського військового округу. У липні 1945 — червні 1946 року — командувач військ Горьковського військового округу. У жовтні 1946 — травні 1953 року — заступник командувача військ Московського військового округу по військово-навчальним закладам. У травні 1953 року звільнений у запас.
Звання
- старший унтер-офіцер
- комкор (31.12.1937)
- генерал-лейтенант (4.06.1940)
Нагороди
- орден Леніна
- п'ять орденів Червоного Прапора (1925, …, 17.04.1943, …)
- орден Кутузова 1-го ступеня (01.11.1943)
- медалі
Джерела
- Смирнов Ілля Корнилович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 142–143.
- Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 69.
- Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР] : газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
- Владко В. Шлях командира // Соціалістична Харківщина : газета. — Харків, 1938. — № 116 (5147). — 23 травня. — С. 2.
- Великая Отечественная. Командармы. Военный биографический словарь / под общей ред. М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский : Кучково поле, 2005. — С. 213–215. (рос.)
- Командный и начальствующий состав Красной Армии в 1940–1941 гг.: Структура и кадры центрального аппарата НКО СССР, военных округов и общевойсковых армий: Документы и материалы / под ред. В. Н. Кузеленкова. — М.-СПб. : Летний сад, 2005. — С. 198–199. (рос.)