Снітко Олег В'ячеславович

Походить з родини військовослужбовця. В 1946—1951 роках навчається на фізичному факультеті у Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка, закінчив його за спеціальністю «фізика напівпровідників».[1] Того ж року йде до праці у відділ фізики напівпровідників Інституту фізики АН УРСР. 1956 року успішно закінчує аспірантуру, до 1960 працює в тому ж інституті.

Важливість його робіт відзначав науковець Віктор Бонч-Бруєвич.

1957 року захищає кандидатську: «Вплив адсорбції молекул та зовнішнього електричного поля на фотопровідність напівпровідників».

Снітко був одним із засновників Інституту напівпровідників АН УРСР в 1960 році, очолює лабораторію фізики захисту поверхні напівпровідників.

В 1967—1970 роках працює на посаді заступника директора з наукової роботи.

1969 року захищає докторську дисертацію «Дослідження електрофізичних процесів на поверхні кремнію, германію та сульфіду кадмію при різних активних впливах», доктор фізико-математичних наук.

З 1970 року по 1990 працює директором Інституту напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України. Одночасно в 1970—1980 роках очолював інститутське відділення «фізика поверхні напівпровідників».

1971 року затверджений в званні професора — «фізика напівпровідників і діелектриків».

Його обрано академіком НАН України 28 березня 1985 року за спеціальністю: фізика.[2]

В його творчому доробку більше 300 наукових праць, з них 7 у тому монографій; автор багатьох авторських свідоцтв.

Як педагог підготував 8 докторів та 35 кандидатів наук.

З Б. О. Нестеренком

• першими дослідили динамічні явища та фазово-структурні атомні перетворення на поверхні,
• висунуто ідею контрольованого створення поверхневих станів — шляхом поверхневого легування,
• отримано результати на гетеропереходах метал-напівпровідник типу Шотткі та у тонких плівках.

Із співробітниками відкрито ефект глибокого нерівноважного виснаження напівпровідника — під дією змінного електричного поля.

Був головою Наукової ради АН УРСР з проблеми «Фізика напівпровідників»,

• входив до складу Бюро Відділення фізики та астрономії АН УРСР,
• Наукової ради з проблеми «Фізика і хімія напівпровідників»,
• секції АН СРСР з проблеми «Фізика поверхні напівпровідників».

Входив до складу редакційних колегій журналів «Поверхня» та «Фізика і техніка напівпровідників».

Серед його учнів — Євген Венгер, Алла Климовська, Геннадій Колбасов, Володимир Лисенко, Євген Мацас, Віктор Міленін, Борис Нестеренко, Юрій Пасічник, Віктор Примаченко, Анатолій Саченко, Тамара Ситенко, Валерій Стерлігов, Валерій Тягай, Юрій Ширшов, Анатолій Шкребтій.

• Інститут фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України
• Прес-центр
• Наукова школа О. В. Снітка