Собор Української православної церкви (Московського патріархату)

Собор УПЦ МП («всеукраїнський церковний собор») — найвищий огран влади в УПЦ МП, який діє в межах канонів організації та Статуту про управління УПЦ МП[1]. Іноді такі Собори називаються також помісними.

Склад і функції

Собор скликається Предстоятелем Української православної церкви Московського патріархату, коли виникає потреба у складі архієреїв, кліриків, чернецтва і мирян. Головою Собору є Митрополит Київський і всієї України. Процедура обрання делегатів на Собор визначається Священним синодом УПЦ МП. Собор ухвалює порядок денний, програму, регламент; обирає Президію (в архієрейському сані), Секретаріат та інші робочі органи.

Обов'язки собору:

  • збереження чистоти і неушкодженості православного віровчення і норм християнської моралі;
  • збереження «канонічної єдності» УПЦ МП, а також її канонічної єдності з РПЦ та з усіма помісними православними церквами;
  • нагляд за втіленням у життя рішень Помісних соборів Російської православної церкви, Соборів Української православної церкви Московського патріархату та ухвалених ними статутів;
  • вирішення принципових богословських, канонічних, богослужбових та пастирських питань, які стосуються життя Української православної церкви.

Собор ухвалює Статут про управління УПЦ МП, а також вносить до нього доповнення та зміни. Собор утворює Київську митрополію УПЦ МП патріархату та ухвалює Статут Київської митрополії організації, а також вносить до нього доповнення та зміни.

Собори УПЦ МП

УПЦ МП з моменту отримання статусу самоврядної церкви провела чотири церковні такі собори:

  1. Собор 25-27 листопада 1990
  2. Собор 1-3 листопада 1991
  3. Собор 26 червня 1992
  4. Ювілейний собор 8 липня 2011

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.