Совачів Василь Якович

Василь Якович Совачів (15 (27) червня 1876(18760627), місто Прилуки, Чернігівська область 3 травня 1924, село Сливки, Рожнятівський район, Івано-Франківська область) — український громадський діяч, військовий лікар, доктор медицини. Полковник[1] або ж генерал-хорунжий[2] Армії УНР. Чоловік актриси Ганни Совачевої.[3]

Василь Якович Совачів
Народження 15 (27) червня 1876(1876-06-27)
м. Прилуки, Чернігівська область
Смерть 3 травня 1924(1924-05-03) (47 років)
с. Сливки, Рожнятівський район, Івано-Франківська область
тиф
Країна  УНР
Приналежність  Армія УНР
Освіта Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира
Звання  Полковник
(1913)
 Полковник або  Генерал-хорунжий медичної служби
Командування інспектор санітарної управи Дієвої армії УНР
Війни / битви Російсько-японська війна
Перша світова війна
Українсько-більшовицька війна
Нагороди
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Життєпис

Василь Совачів у 1913

Народився в місті Прилуки на Полтавщині. Мати Василя — Олімпіада Іванівна Совачева (народжена Міхновська) була сестрою Миколи Івановича Міхновського, батько —  священик. У місцевій гімназії заснував учнівську громаду.

З 1893 — на військовій службі у російській армії. Закінчив військове училище, медичний факультет Київського університету (1902 рік), очолював тут студентську громаду, двічі був ув'язнений. Брав участь у російсько-японській війні. З 1907 — начальник дивізійної медично-санітарної лабораторії в Калузі. Згодом працював у військових академіях Санкт-Петербурга асистентом професора Левашова. У роки Першої світової війни 1914-18 років на фронті, полковник медичної служби (1913). У 1917 році в Чернівцях на посаді полкового лікаря, заснував тут Український клюб.

Полковник або генерал-хорунжий медичної служби Василь Совачів під час служби в РІА

З 1917 року перебував на службі в Армії УНР. У січні 1919 — начальник військово-санітарної управи, з травня 1920 — інспектор санітарної управи Дієвої армії. З 1920 року в таборах інтернованих українських частин у Польщі. Після війни в Галичині — лікар курорту Підлютого з 1923 року.

Помер у містечку Сливки в Карпатах від епідемічного висипного тифу, на який він заразився під час лікування селян.

Совачів залишив кілька праць у галузі медицини, які були надруковані в російських фахових журналах. На еміграції писав довшу джерельну студію про санітарну справу в УНР.


Примітки

Література

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.