Соколенко Алла Василівна

А́лла Васи́лівна Соколе́нко (нар. 13 липня 1966(19660713)) — українська театральна акторка і режисерка, художня керівниця Ніжинського академічного українського драматичного театру імені М. Коцюбинського, народна артистка України (2016).[1]

Соколенко Алла Василівна
Народилася 13 липня 1966(1966-07-13) (55 років)
Країна  Україна
Діяльність акторка, театральна режисерка
Alma mater Дніпровський театрально-художній коледж і Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Вчителі Кушкова-Шевченко Лідія Степанівна і Грипич Володимир Григорович
Заклад Ніжинський український драматичний театр імені Михайла Коцюбинського
Нагороди

Життєпис

1987 року закінчила Дніпровський театрально-художній коледж.

Творчу кар'єру розпочинала в Чернігівському українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка. Першим режисером, який дав їй путівку в подальше творче життя, був Володимир Грипич.

Згодом майже десять років працювала в Національному театрі ім. Марії Заньковецької у Львові, з виставами якого гастролювала у Великій Британії, Польщі, Іспанії, Словаччині, Чехії, тощо.

Від 1996 року працює в Ніжинському академічному українському драматичному театрі імені М. Коцюбинського, в якому зіграла більше 80 різнопланових ролей у різножанрових виставах.

Також Алла Соколенко є художнім керівником театру і водночас головою художньо-технічної ради театру.

2011 року закінчила навчання у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв.

Як режисер поставила такі вистави як «Ніч перед Різдвом» М. Гоголя, «Чи є у Cвітла тінь?» М. Булгакова, «Пісня серця» Л. Українки, «2006-та казка Шехерезади» В. Герасимчука, «Ніч на полонині» О .Олеся, «У джазі тільки дівчата» І. Даймонда та Р. Тоерена.

2016 року удостоєна звання народної артистки України.

Чоловік Алли Соколенко Юрій Муквич — заслужений працівник культури України, директор Ніжинського театру.

Ролі
  • Палажка («Ніч під Івана Купала» М. Старицького)
  • Марія Заньковецька («Нескорена, або Марія Заньковецька» І. Рябокляча)
  • Міністр ніжних почуттів («Голий король» Є. Шварца)
  • Беатріче («Дім божевільних» Е. Скарпетт)
  • Ангел («Свято Святого Миколая» І. Франка)
  • Пінгвін Піня («Запрошує Снігуронька» А. Абрамцева)
  • Наталія Павлівна («Брехня» В. Винниченка)
  • Черкашина («Продовжимо вранці» О.Матусова, І. Шуба)
  • Роза («Містер Іцик» О. Петрова)
  • Буртіус («Стережися лева» Я. Стельмаха)
  • Варвара Семенівна («Інтриги коханців» А.Горіна, Є. Яворського)
  • Анфіса («Анфіса» Л. Андрєєва)
  • Завірюха («Таємниця Новорічного Лісу» С. Маршака)
  • Зайчиха («Зайчик — зазнайчик» С.Михалкова)
  • Есмеральда («Собор Паризької Богоматері» В. Гюго)
  • Катаріна («Приборкання норовливої» Шекспіра)
  • Ханума («Ханума» А. Цигареллі)
  • Огюстіна («Вісім люблячих жінок» Р. Тома)
  • Друга Тітка («Маленька Баба Яга» О. Пройслера)
  • Шемаханська Цариця («Золотий півник» О. Пушкіна)
  • Жінка Івана Кулика («Найбільший грішник» В.Герасимчука)
  • Циганка, Віола («Дванадцята ніч» В. Шекспіра)
  • Аза («Циганка Аза» М. Старицького)
  • Габріель («Глядачам дивитись заборонено» Ж. Маршана)
  • Ева («Амор. Кохано-італьяно» А. Ніколаї)
  • Маргарита («Чи є у Світла тінь» М. Булгакова)
  • Мавка («Пісня серця» за Л. Українкою)
  • Корсікана («Дванадцята ніч» Шекспіра)
  • Мона («Безіменна Зірка» М. Себастіана)
  • Агафія Тихонівна («Одруження» М. Гоголя)
  • Господиня («Жінок не можна не кохати» А. Соколенко за Є. Шварцом)
  • Одарка («Новорічне сватання на Гончарівці» А. Соколенко)
  • Снігова Королева («Кажуть, що під Новий рік…» А. Соколенко)
  • 1-ша Доля («І знов спитаємо Шевченка» А. Соколенко)
  • Афродіта («З Новим роком! На Олімпі!» А. Соколенко)
  • Шехерезада («Аладін» А. Соколенко)
  • Графиня («І знов про головне» А. Соколенко)
  • Принцеса Кішка («Кохання, як у казці» А. Соколенко)

Визнання
  • 2002 — заслужена артистка України[2]
  • 2008 — Гран-прі міжнародного театрального фестивалю — за кращу жіночу роль (Брянськ, Росія)
  • 2009 — Премія імені Марії Заньковецької[3]
  • 2009 — Орден княгині Ольги ІІІ ступеня[4]
  • 2016 — народна артистка України[1]

Примітки
  1. Указ Президента України від 26 березня 2016 року № 117/2016 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва»
  2. Указ Президента України від 6 березня 2002 року № 222/2002 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Премія імені Марії Заньковецької
  4. Указ Президента України 20 березня 2009 року № 175/2009 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва»

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.