Соколенко Василь Іванович

Василь Іванович Соколенко (нар. 17 січня 1922 пом. 26 квітня 2018) — український художник, майстер петриківського розпису, заслужений майстер народної творчості України.

Василь Іванович Соколенко
Василь Соколенко у 2016 році
Народження 17 січня 1922(1922-01-17)
Петриківка, Новомосковський повіт, Катеринославська губернія, Українська СРР
Смерть 26 квітня 2018(2018-04-26) (96 років)
Національність українець
Країна  СРСР Україна
Жанр Декоративно-ужиткове мистецтво
Діяльність художник, педагог
Напрямок Петриківський розпис
Вплив Тетяна Пата
Вплив на Володимир Глущенко
Анатолій Чернуський
Андрій Пікуш
Марія Пікуш
Валентина Дека
Валентина Хоменко
Нагороди

Премії

Біографія

1941 року закінчив Петриківську школу декоративного розпису. За спеціальністю навчався в Тетяни Пати.

З 1971 по 1992 роки працював головним художником на фабриці петриківського розпису. Своїм мистецтвом та роботою він стимулював творчий пошук у роботі фабричних майстрів, не давав їм опускатися до потокових та шаблонних прийомів та методів.

Серед безсумнівних заслуг майстра — відкриття при фабриці Музею історії декоративного розпису, де він зібрав чудові зразки мистецтва як старих, так і сучасних художників Петриківки.

Ще більшою заслугою Василя Івановича є те, що він першим відродив у виробництві вироби з дерева, їх творіння було доведено ним до разючої віртуозності: у дерев'яних вазах, тарілках, салатницях, коряках, ложках та ін. Він виступає автором і розпису, і форми, бо сам навчав токарів виробляти ложки, коряки, вази та ін. вироби. Завдяки йому повернувся з небуття дерев'яний посуд, який здавна був у вжитку в запорізьких козаків. Краса цих речей чудово гармонує з характером ненав'язливого витонченого розпису. За дерев'яний сувенір «Рибацький набір» Василь Соколенко на республіканському конкурсі одержав першу премію, за набір для сипучих другу.

Розпис та орнаментальний малюнок у роботах Василя Соколенка — рухливість і неспокій, гра контрастів у кольоровому вирішенні і масштабних співвідношеннях деталей. Разюча його здатність підмічати в природі і передавати в розписі динаміку боротьби всього живого за місце під сонцем. У часи головування на фабриці Василь Іванович відкрив експериментальну групу, до двох десятків майстрів. Продукція йшла виключно на експорт.

На заклик Спілки художників України у 1962 році Соколенко організував художню школу в селі Колгоспівка. Малюнки дітей побували в ЮНЕСКО у Франції.

Родина Соколенків — одна з найвідоміших серед послідовників та продовжувачів петриківського розпису.

У 2000-х у власній хаті створив музей-садибу петриківського розпису, де експозиціювалося багато його робіт, а також і роботи інших майстрів. Василь Іванович вільно приймав відвідувачів і проводив екскурсії своїм музеєм.

Література

  • Художні промисли України. — Київ: Мистецтво, 1979. — 256 с.
  • Петриківка: Альбом репродукцій. — Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001 (перевидання 2004). — 216 с.
  • Петриківський розпис: Книга-альбом / упорядник О. І. Шестакова. — Київ: Мистецтво, 2016 (2015). — 240 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.