Соколов Микола Олександрович

Народився в селі Царицино під Москвою. Юнацькі роки провів у місті Рибінськ, де займався в зображувальній студії Пролеткульт.

Після закінчення початкової школи вступив до Московського реального училища Воскресенського. Його однокласником був Сергій Образцов.[4]

Один із засновників Кукриніксів, творчого колективу радянських художників-графіків і живописців, до якого входили дійсні члени АХ СРСР, народні художники СРСР, Герої Соціалістичної Праці Михайло Купріянов (1903—1991) і Порфирій Крилов (1902—1990).

Помер 17 квітня 2000 року. Похований у Москві на Новодівочому кладовищі (ділянка № 10).

Кукринікси. Поштова карточка з оригінальною маркою, Росія, 2003 рік

• Герой Соціалістичної Праці (1973)
• 2 ордени Леніна (04.05.1962; 20.07.1973)
• орден Жовтневої Революції (21.07.1983)
• орден Вітчизняної війни 1-ого степеня (23.09.1945)
• орден Дружби народів (20.10.1993)[5]
• медалі
• народний художник СРСР (1958)
• Ленінська премія (1965) — за серію політичних карикатур, надрукованих у газеті «Правда» і журналі «Крокодил»
• Сталінська премія першого ступеня (1942) — за серію політичних плакатів і карикатур
• Сталінська премія першого ступеня (1947) — за ілюстрації творів Антона Чехова 
• Сталінська премія першого ступеня (1949) — за картину «Кінець» (1947-1948) 
• Сталінська премія другого ступеня (1950) — за політичні карикатури та ілюстрації книги М. Горького «Фома Гордєєв» 
• Сталінська премія першого ступеня (1951) — за серію плакатів «Підпалювачі ​​війни» та інші політичні карикатури, а також за ілюстрації до роману М. Горького «Мати» 
• Державна премія СРСР (1975) — за ілюстрації та оформлення книги Миколи Лєскова «Лівша» 
• Державна премія РРФСР імені І. Є. Рєпіна (1982) — за ілюстрації та оформлення книги М.Є. Салтикова-Щедріна «Історія одного міста» 
• Почесний громадянин Рибінська (1985)

• Соколов Микола Олександрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• Пам'яті Миколи Олександровича Соколова. Газета "Независимая"
• Davno.ru: Кукрыниксы^{[недоступне посилання з вересня 2019]}