Образцов Сергій Володимирович
Сергі́й Володи́мирович Образцо́в (рос. Сергей Владимирович Образцов; *22 червня (5 липня) 1901 — †8 травня 1992) — російський актор, режисер лялькового театру; президент UNIMA (1976—80 роки), Герой Соціалістичної Праці (1971), народний артист СРСР (1954), лауреат Ленінської (1984) та Сталінських премій другого ступеня (1946).
| Образцов Сергій Володимирович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Сергей Владимирович Образцов | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | рос. Сергей Владимирович Образцов | |||
| Народився |
22 червня (5 липня) 1901 Москва | |||
| Помер |
8 травня 1992 (90 років) Москва | |||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
| Громадянство |
 СРСР.svg.png.webp){kind=small} Росія | |||
| Діяльність | режисер лялькового театру | |||
| Alma mater | Вищі художньо-технічні майстерні[1] | |||
| Відомі учні | Mariya Muatd і Ярденко Катерина Іванівна | |||
| Заклад | Російський університет театрального мистецтва | |||
| IMDb | nm1191982 | |||
| Нагороди та премії | ||||
            | ||||
|
| ||||
 Образцов Сергій Володимирович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
У 1931 заснував і очолив Центральний театр ляльок у Москві. Був автором оригінальних постановок, у яких також виступав сам. Автор нової техніки анімації ляльок.
Образцов був творцем та керівником театру ляльок, якому згодом було присвоєно його ім'я. Колекція ляльок є найбільшою в Росії та однією з найбільших у світі.
Батько його, В. М. Образцов, уродженець Миколаєва, був інженером-залізничником (згодом — академік АН СРСР), мати — вчителька.
В 1922—1931 працював з Немировичем-Данченком в Московському художньому театрі, спочатку як актор.
В 1920 вперше починає виступи з театральними ляльками. До середини 1930-х років набуває відомості як естрадний артист, який робив вистави в пародійному стилі «романсів з ляльками». З 1935 провадив педагогічну роботу. Професор ГІТІСу (1973). З 1976 по 1984 — президент Міжнародного союзу лялькарів (з 1984 — почесний президент) та Ради центру цієї організації (з 1958).
Похований на Новодівичому кладовищі. Поруч з театром його імені в 2006 році встановлено пам'ятник.
Нагороди та звання
Ленінська премія (премія за літературні твори та мистецтва для дітей) (1984), Сталінська премія другого ступеня (1946) — за видатні досягнення в царині лялькового театру, Державна премія РРФСР імені Станіславського (1967) — за постановку спектаклів для дорослих та дітей, три ордени Леніна (1967, 1971, 1981), два ордени Трудового Червоного Прапора (1946, 1961), медалі, Орден Усмішки (Польща).
Твори
- Моя Кунсткамера. — М.: Детская литература, 1990.(рос.)
- По ступенькам памяти. — М.: Советский писатель, 1987.(рос.)
- Моя профессия. — М.: Искусство, 1981.(рос.)
- Эстафета искусств. — М.: Искусство, 1988.(рос.)