Соколов Сергій Леонідович

Соколов Сергій Леонідович
рос. Сергѐй Леонѝдович Соколо̀в
Ім'я при народженні	рос. Соколов Сергей Леонидович
Народження	18 червня (1 липня) 1911; м. Євпаторія Таврійська губернія, ; Російська імперія
Смерть	31 серпня 2012 (101 рік); м. Москва Росія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Рід військ	танкові війська, піхота
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського
Роки служби	1932–1987
Партія	КПРС
Член	ЦК КПРС
Звання	Маршал Радянського Союзу
Командування	Міністр оборони СРСР, заступник Міністра оборони СРСР
Війни / битви	Друга світова війна
	Соколов Сергій Леонідович у Вікісховищі

Соколо́в Сергі́й Леоні́дович (18 червня (1 липня) 1911(19110701), місто Євпаторія, Таврійська губернія — 31 серпня 2012, місто Москва Росія) — радянський воєначальник, міністр оборони СРСР (1984–1987), маршал Радянського Союзу (1978), Герой Радянського Союзу (1980). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1968 роках. Член ЦК КПРС у 1968—1989 роках. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС з 23 квітня 1985 по 26 червня 1987 року. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань.

Біографія

Народився в родині службовця. Після революції в 1918 році родина перебралася в повітове містечко Котельнич Вятської губернії. Закінчив дев'ятирічну школу в 1927 році. Трудову діяльність розпочав в 1927 році пакувальником посуду в райспоживспілці, потім був на відповідальній комсомольській роботі. У 1930—1932 роках — звільнений секретар комсомольської організації промкомбінату механічних майстерень в районному доці, пізніше обраний членом бюро райкому комсомолу.

У Червоній армії з травня 1932 року. За комсомольською путівкою отримав право вступу в Горьковську бронетанкову школу. Успішно пройшовши вступні випробування, був зарахований в училище курсантом (травень 1932 — листопад 1934), командував взводом і ротою. З відзнакою пройшовши курс армійської підготовки, на проходження подальшої служби спрямований на Далекий Схід в танкові війська, де командував взводом, ротою і окремим батальйоном. Учасник боїв на озері Хасан (1938), де командував танковою ротою.

Член ВКП(б) з 1937 року.

Учасник німецько-радянської війни. У червні — вересні 1941 року — начальник штабу танкового полку, учасник боїв на Західному фронті. З жовтня 1941 року — старший помічник начальника, а з квітня 1942 року — начальник відділу Автобронетанкового управління РСЧА, з червня 1942 року — начальник штабу цього управління, з січня 1943 по березень 1944 року — начальник 1-го відділу автобронетанкового управління Карельського фронту. У березні — вересні 1944 року — командувач бронетанкових і механізованих військ 32-ї армії Карельського фронту.

У 1944—1947 роках — курсант Військової академії бронетанкових і механізованих військ імені Сталіна.

З листопада 1947 року — командир танкового полку, в травні 1948 — грудні 1949 року — начальник штабу танкової дивізії.

У 1951 році закінчив Вищу військову академію імені Ворошилова.

З січня 1952 року — командир 14-ї гвардійської механізованої дивізії. З грудня 1954 року — начальник штабу 3-ї гвардійської механізованої армії (з квітня 1957 року — 18-а гвардійська армія). З березня 1958 року — командувач загальновійськовою армією.

У січні 1960 — липні 1964 року — начальник штабу — перший заступник командувача військ Московського військового округу. З липня 1964 року — перший заступник командувача, а з жовтня 1965 по квітень 1967 року — командувач військ Ленінградського військового округу.

З квітня 1967 по 22 грудня 1984 року — перший заступник міністра оборони СРСР.

22 грудня 1984 — 30 травня 1987 року — міністр оборони СРСР.

З червня 1987 по липень 1989 року — генеральний інспектор Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР, згодом старший Групи (на посаді залишався аж до її розформування в січні 1992 року). Деякий час був радником головнокомандувача Об'єднаними Збройними Силами СНД, з вересня 1992 року — радник при Міністерстві оборони Російської Федерації.

Помер 31 серпня 2012 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Військові звання

полковник (9.09.1943);
генерал-майор танкових військ (3.08.1953);
генерал-лейтенант (25.05.1959);
генерал-полковник (13.04.1964);
генерал армії (12.04.1967);
Маршал Радянського Союзу (17.02.1978).

Нагороди

Герой Радянського Союзу (28 квітня 1980 року)
Три ордени Леніна (30 червня 1971 року, 28 квітня 1980 року, 30 червня 1986 року);
Два ордени Червоного Прапора (20 квітня 1953 року, 22 лютого 1968 року);
Орден Суворова I ступеня (6 травня 1982 року);
Орден Вітчизняної війни I ступеня (11 березня 1985 року);
Два ордени Червоної Зірки (14 січня 1943 року, 6 листопада 1947 року);
Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня (30 квітня 1975 року);
Медаль «За відвагу» (04.11.1938);
Медаль «За бойові заслуги» (03.11.1944);
орден «За заслуги перед Вітчизною» ІІ ст. (Російська Федерація) (21 червня 2001 року)
орден «За заслуги перед Вітчизною» ІІІ ст. (Російська Федерація) (30 червня 1996 року)
орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ст. (Російська Федерація) (2 листопада 2009 року)
орден Олександра Невського (Російська Федерація) (23 червня 2011 року)
орден Пошани (Російська Федерація) (1 липня 2006 року)
Орден Жукова (Російська Федерація) (25 квітня 1995 года)
медалі

Твори

Соколов С. Л. Ленинский стиль в работе военных кадров. — М.: Воениздат, 1983.

Література

Соколов С. Л. // Куценко А. Маршалы и Адмиралы флота Советского Союза. Киев.: Полиграфкнига, 2007, С. 287–293
Соколов С. Л. // Маршалы Совестского Союза. Личные дела рассказывают / Институт военных историко-патриотических проблем и исследований. — М.: Любимая книга, 1996, С. 63—64 ISBN 5-7656-0012-3

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.