Соловйов Михайло Миколайович
Миха́йло Микола́йович Соловйов (29 травня 1886, Єлець, нині Липецька область, Росія; 28 березня 1980, Харків) — епідеміолог, дійсний член АМН СРСР (з 1945), Заслужений діяч науки УРСР (з 1946).
| Михайло Миколайович Соловйов | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народився |
29 травня 1886 Єлець, | |
| Помер |
28 березня 1980 (93 роки) Харків | |
| Поховання | Міське кладовище № 2 (Харків) | |
| Країна |
 СРСР | |
| Національність | росіянин | |
| Діяльність | лікар | |
| Alma mater | Московський університет | |
| Галузь | епідеміологія, мікробіологія та паразитологія. | |
| Заклад | Харківський медичний інститут | |
| Звання | академік АМН СРСР | |
| Ступінь | доктор медичних наук | |
| Нагороди |
| |
 Соловйов Михайло Миколайович у Вікісховищі | ||
Життєпис
1911 закінчив медичний факультет Московського університету; 1914—1925 працював у Одесі (1920—1925 — співробітник Одеського університету та Медичного інституту).
1925—1931 у Харківському Інституті мікробіології та епідеміології, з 1930 — проф. Харківського медичного інституту.
Після смерті був кремований та похований на колумбарії Другого міського кладовища Харкова.
Доробок
Праці Соловйова (понад 70) присвячені різним питанням епідеміології, імунітету, профілактики інфекційних хвороб (зокрема холери, малярії, дитячих та кішкових інфекцій), серед ін. монографії і підручники: «Віспа і вісцощеплення» (1932), «Епідеміологія дифтерії» (1932), «Харч. інфекції та інтоксикації» (1935), «Посібник з епідеміології» (1936), «Епідеміологія кору» (1938).
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- М. Н. Соловьев (1886—1980) / Э. Ю. Гольд, И. Д. Ладный. — М. : Медицина , 1982. — 63 с.