Сольвар Руслан Миколайович

Життєпис

Руслан Сольвар народився 12 травня 1971 року в смт Піщанці Вінницької області, в родині юриста і вчительки школи для глухонімих дітей.

У 1988 році закінчив Піщанську середню школу № 1, одержав атестат про повну загальну освіту.

У 1989 році закінчив Вінницьке професійно-технічне училище № 7 за спеціальністю «Газоелектрозварювання». У 1993 роцi закiнчив Донецьке вище вiйськово-полiтичне училище iнженерних вiйськ та вiйськ зв'язку за спецiальнiстю «соцiальний психолог-педагог». У 1999 році здобув повну вищу освіту в Київському національному економічному університеті за спеціальністю «Фінанси та кредит».

Трудову діяльність почав у 1993 році на посаді інженера відділу матеріально-технічного забезпечення Центру біотехнічних систем «Сонар» при Національній академії наук України, де пропрацював до 1995 року.

З березня по грудень 1997 — провідний фахівець відділу маркетингу Управління державних ресурсів, балансів та постачань продуктів тваринництва і сировини «Укрдержресурссировина».

У 1998–1999 роках займав посаду директора ПП «Укрторгконтракт-С».

З 1999 по 2012 роки працював на посаді комерційного директора ТзОВ «Укрзернотранс-К» в місті Києві.

Парламентська діяльність

28 жовтня 2012 року обраний народним депутатом України від 91-го мажоритарного округу (Київська область) від партії «Удар».[2] Член депутатської фракції «Блок Порошенка». Перший заступник голови Комітету ВРУ з питань транспорту і зв'язку. З червня 2015 — координатор Міжфракційного депутатського об'єднання «Депутатське об'єднання з реформування податкового, митного та земельного законодавств України».[3]

20 вересня 2016 року не голосував за проєкт постанови про «Заяву Верховної Ради України з приводу невизнання Україною легітимності виборів до Державної Думи Федеральних Зборів РФ сьомого скликання»[4].

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального колексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[5].

Особисте життя

Розлучений. Колишня дружина — Сольвар Наталія Віталіївна (1976). Має доньку.

Примітки
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. СПИСОК народних депутатів України, обраних на виборах народних депутатів України 28 жовтня 2012 року // «Голос України». — № 214 (5464). — 2012. — 13 листопада. — С. 4—10. Архівовано з першоджерела 12 липня 2019.
  3. Стенограма пленарного засідання 17 червня 2015. Офіційний портал Верховної Ради України. 17 червня 2015.
  4. Поіменне голосування про проект Постанови про Заяву Верховної Ради України з приводу невизнання Україною легітимності виборів до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання, їх результатів та правових наслідків, та відповідно, складу, повноважень, актів та рішень Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання (№ 5135) — за основу та в цілому. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 21 вересня 2016.
  5. Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Процитовано 03.03.2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.