Сорока Юрій Васильович
Юрій Васильович Сорока (нар. 13 жовтня 1958 року Ковель) — кінознавець та кінокритик, сценарист. Головний редактор Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка (2006—2008), головний редактор журналу «Українська культура» (2016—2018).
Юрій Сорока | |
---|---|
Юрій Сорока, 2018 рік | |
Народився |
13 жовтня 1958 (63 роки) Ковель |
Громадянство | Україна |
Національність | Українець |
Місце проживання | Київ |
Діяльність | кінознавець, редактор, сценарист. |
Також історик Визвольних змагань України ХХ століття, дослідник українського театру.
За визначенням критики — нонконформіст та реформатор.
Життєпис
- 1981 — закінчив кінофакультет Київського державного інституту театрального мистецтва, дипломна робота — «Фільм О.Довженка „Земля“.
- 1980 — спів-автор сценарію (разом з В.Семанівим), короткометражного фільму „Злодій“, що отримав приз за найкращу екранізацію на кінофестивалі „Амірані-80“ /Грузія/.
- 23 жовтня 1988 року зустрічався з Сергієм Параджановим і записав з ним інтерв'ю, „Параджанов сидить у тюрмі“, Або Рух в кіно по-більшовицькому».(«Новини кіноекрана» № 5 (371), травень, 1992 с.4-6).
- 1991—1993 — викладач теорії кінодраматургії та сценарної майстерності у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого, автор власної програми курсу кінодраматургії з елементами риторики, в якому фільм розглядався як висловлювання.
- 1993 — входив до команди міністра культури Івана Дзюби. Разом з Леонідом Череватенком намагався зберегти і реформувати вищий центральний орган управління кінематографією.
- Один з організаторів Державної премії ім. О. Довженка та Національного центру Олександра Довженка.
- 1993—1994 — головний спеціаліст відділу формування кінопрограм департаменту кінематографії Міністерства культури України, куратор УЕМТО «Дебют» к/с ім. О.Довженка.
- 1994—1995 — начальник відділу інформації, реклами і пропаганди фільмів департаменту кінематографії Міністерства культури України.
- 1996 — закінчив Академію державного управління при Президентові України (спеціалізація — право), Тема магістерської роботи «Правове регулювання у сфері кінематографії»
- Стажувався у Великій Британії з питань взаємодії між урядом і мистецтвами, зокрема на всіх рівнях структури кінематографії Сполученого Королівства.
- 1997 — оповідання «Самогубство» увійшло до збірки «Опудало», — антології української прозової сатири, гумору, іронії 80 — 90-х років ХХ ст.
- 1996—1998 — головний спеціаліст Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України при Президентові України, організатор (разом з В.Кравченко) першого в Україні загальнонаціонального спеціалізованого видання журналу «Місцеве самоврядування», редактор відділу.
- 1998—1999 — головний спеціаліст відділу міжнародних зв'язків Державного комітету інформаційної політики України, опікувався питаннями євроатлантичної інтеграції: зв'язками з ЄС, Радою Європи, експерт Робочої групи зі співпраці з НАТО.
- 1999—2000 — начальник відділу регіональних засобів масової інформації Державного комітету інформаційної політики України.
- 2000—2001 — перший експерт номінації кіносценаріїв Всеукраїнського конкурсу романів, п'єс та кіносценаріїв «Коронація слова».
- 2006—2008 — начальник відділу драматургії, головний редактор Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка.
- 2008 — звільнений з кіностудії ім. Довженка за спробу реалізувати кінопроєкт про Тараса Шевченка та послідовну українську редакторську політику.
- 2008 — сценарій Ю.Сороки «Біла скеля» (Сцени з життя Тараса Шевченка) відзначений дипломом Лауреата конкурсу «Коронація слова» в номінації «Кіносценарії».
- 2011—2012 — відповідальний секретар Фундації ім. О.Ольжича.
- 2011 — автор п'єси та сценарію «Зустрінемось у Києві! (Келих Теліги)».
- 2015 року отримав спеціальну відзнака від засновника книжкового Арсеналу, директора Мистецького Арсеналу Наталії Заболотної на конкурсі «Коронація слова» за сценарій до стрічки Таємниця фільму «Арсенал»[1]
- 2016—2018 — головний редактор журналу «Українська культура».
Автор інноваційного словника «Структурний словник сполучень української мови».
Примітки
Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.