Сорока (станція)
Сорока — кінцева залізнична станція 5-го класу Шевченківської дирекції Одеської залізниці на неелектрифікованій одноколійній лінії Оратів — Сорока (завдожки 15,4 км). Найближча залізнична станція Дашівська знаходиться за 9 км в бік Оратова. Розташована у однойменному селі Сорока Вінницького району Вінницької області.
| Станція Сорока
Оратів — Сорока | |
|---|---|
 | |
| 49°04′23″ пн. ш. 29°21′25″ сх. д. | |
| Рік відкриття | 1914 (108 років) |
| Тип | тупикова |
| Колій | 3 |
| Платформ | 1 |
| Тип платформ(и) | бічна |
| Форма платформи | пряма |
| Відстань до Дашівська, км | 9 |
| Відстань до Оратова, км | 15,4 |
| Код станції | 420703 ? |
| Код «Експрес-3» | — ? |
| Послуги |  |
| Супутні послуги | Прийом та видача вантажів повагонними та дрібними відправками, завантажуваних цілими вагонами, лише на під'їзних коліях та місцях незагального користування. |
| |
  Сорока | |
| Дільниця Христинівка — Погребище I | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Станція обслуговує лише вантажні перевезення таких промислових підприємств, як: «Сороцький мірошник», ТОВ «Мінерал Груп», ТОВ СХК «Вінницька промислова група», «Вінницяоблпаливо», ДП «Іллінецьке лісове господарство» тощо.
Історія
Станція відкрита у 1914 році. З того часу зберіглася стара будівля вокзалу.
У минулому станція була обладнана напівавтоматичним блокуванням, але з часом потрібність у світлофорах відпала та їх було демонтовано.
У липні 2020 року постало питання про закриття залізничної станції, проте після втручання очільника Вінницької області Сергія Борзова питання щодо подальшого функціонування залізничної станції вдалося владнати[1].
Станом на 17 липня 2020 року питання про закриття станції Сорока вирішено не було, у зв'язку з відсутністю самого факту закриття. ПАТ «Христинівська дистанція колій» не закривала станцію, але закрила ще з 20 березня 2020 року залізничний перегон. Тобто де-юре станція не закрита і питання про закриття не підіймалось, але де-факто станція не працює, так як закритий залізничний перегон завдовжки 15,4 км зі станції Оратів. Станом на 2020 рік середньодобова кількість поданих вагонів за рік була менше ніж 1,2 вагони/добу, що означало, що на підставі цього планувалося закрити у 2021 році станцію, як малодіяльну на підставі Статуту Укрзалізниці та Законів України. Така ж доля має торкнутися і станцію Липовець та станцію Оратів, якщо питання з відновленням руху вантажів на станції Сорока не буде влагоджене.
З 6 серпня 2020 року відновлено вантажний рух до станції Сорока, що сприяло роботі підприємства залізничного транспорту.
Галерея
Примітки
Джерела
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)
(рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021. - Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.