Софія Доротея Марія Прусська

Народилася 25 січня 1719 року в Берліні. Була дев'ятою дитиною та п'ятою донькою в родині короля Пруссії та маркграфа Бранденбургу Фрідріха Вільгельма I та його дружини Софії Доротеї Ганноверської. Батько не зрадів появі доньці, оскільки сподівався на ще одного сина.

Мала старших братів Фрідріха та Людвіга, який за кілька місяців помер, і сестер Вільгельміну, Фредеріку Луїзу та Філіпіну Шарлотту. Інші діти померли в ранньому віці до її народження. Згодом сімейство поповнилося доньками Луїзою Ульрікою та Анною Амалією й синами Августом Вільгельмом, Генріхом та Августом Фердинандом. Духовних інтересів, притаманних її сестрам, Софія не мала.

Шлюб батьків був нещасливим. Фрідріх Вільгельм грубо ставився до дружини, хоча вона незмінно залишалась доброю до нього, а також бив дітей.[1][2] Багато часу королева проводила окремо у своєму палаці Монбіжу. Зрештою, король заборонив Софії Доротеї бачитися з дітьми у його відсутність. Заборона була зустрінута дітьми негативно, і вони відвідували матір таємно.

Портрет Софії із чоловіком пензля Антуана Песне

У віці 15 років Софія була проти волі видана заміж за 34-річного маркграфа Бранденбург-Шведтського Фрідріха Вільгельма, кузена її батька, який виріс при його дворі. Наречений отримав прізвисько «навіжений маркграф», мав запальний характер і грубі манери. Сувереном він не був, його землі входили до маркграфства Банденбург, однак приносили йому значний дохід. Ініціатором союзу виступив сам король. Весілля пройшло 10 листопада 1734 у Потсдамі. Посаг нареченої становив 100 000 рейхсталерів. У подружжя народилося п'ятеро дітей:

• Фредеріка (1736—1798) — дружина герцога Вюртембергу Фрідріха Ойгена, мала дванадцятеро дітей;
• Луїза (1738—1820) — дружина принца Августа Фердинанда Прусського, мала семеро дітей;
• Георг Філіп (1741—1742) — прожив 7 місяців;
• Філіпіна (1745—1800) — дружина ландграфа Гессен-Касселю Фрідріха II, мала позашлюбного сина;
• Георг Фрідріх (1749—1751) — прожив 2 роки.

Шлюб пари не був щасливим. Софія часто втікала до двору свого брата Фрідріха, який у 1740 році став королем. Той, у свою чергу, не обмежився дружніми умовляннями, і послав до Шведту генерала Меїра з необмеженими повноваженнями для захисту маркграфині від образ. Зрештою, подружжя стало жити нарізно. Фрідріх Вільгельм залишився у Шведтському замку, а Софія оселилася у палаці Монплезір поруч.[3] Примирилося подружжя лише під час останньої хвороби маркграфині.

Софія померла на руках чоловіка від водянки. Була похована у крипті Гогенцоллернів у Берлінському соборі.[4]

• Anna Eunike Röhrig: Familie Preußen. Die Geschwister Friedrichs des Großen, Taucha b. Leipzig 2008, стор. 60–69.
• Helmut Schnitter: Die ungleichen Schwestern. In: Ders. (Hrsg.): Gestalten um Friedrich den Großen. Biographische Skizzen, Bd. 1, Reutlingen 1991, стор. 67–82.
• Walther Rohdich: Friedrich Faszination. 200 Tage aus seinem Leben, Friedberg 1986, стор. 45–48.
• Heinrich Jobst von Wintzingerode: Schwierige Prinzen. Die Markgrafen von Brandenburg-Schwedt, Berlin 2011, стор. 243–433.

• Гогенцоллерни (англ.)
• Профіль на Geni.com (англ.)
• Профіль на Geneanet.org (англ.)
• Профіль на Genealogics.org (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Софії Доротеї Марії Прусської (англ.)
• Генеалогія Фрідріха Вільгельма Бранденбург-Шведтського (англ.)