Сохо

Раніше на місці Сохо було невелике село, поки у 1536 Генріх VIII не наказав розбити королівський парк біля резиденції Вайтхол. Назва Сохо закріпилося за містечком у XVII столітті — історики вважають, що назва походить від мисливського вигуку.

На відміну від престижних сусідніх кварталів Мейфер, Блумсбері і Мерілебон, в Сохо селилися в основному іммігранти і нижчі верстви населення. У XIX столітті заможні містяни остаточно покинули квартал і Сохо став притулком для будинків з повіями, невеликих театрів та інших розважальних закладів. У середині XIX століття в Сохо спалахнула епідемія холери, яка забрала життя 14 000 чоловік. Завдяки дослідженням Джона Сноу у 1854 було встановлено, що хвороба була спричинена антисанітарією та стічними водами, які виливалися просто у Темзу. Після влаштованого водовідведення епідемія припинилася.

У першій половині XX століття недорогі кафе стали місцем зустрічей представників богеми — письменників, художників, інтелектуалів. З середини XX століття особливо активно стало розвиватися музичне життя Лондона, особливу популярність завоював джаз, а пізніше і рок. У 1960–1960 Карнабі-стріт стала серцем «Лондона, що свінгує». Також Сохо був центром лондонської біт-культури.

На цей час Сохо вважається головним розважальним кварталом Лондона з великою кількістю театрів і кінотеатрів, нічних клубів, пабів та секс-шопів. Крім цього, у Сохо влаштувалося гей-село, більшість представників гомосексуальної орієнтації проживають в районі Олд-Комптон-стріт.

• Храм Радга-Крішна (Лондон)

• 
  Карнабі-стріт
• 
  Нічне життя в Сохо
• 
  Чайна-таун
• 
  Гей-бар

• Центральний Сохо. «Афіша». 27 березня 2008. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 14 січня 2010.
• Soho (анг)