Союз українок Америки

Розвиток СУА активізували скликані ним жіночі конгреси 1932 у Нью-Йорку і 1948 у Філядельфії (тоді ж за співучастю СУА створено Світову Федерацію Українських Жіночих Організацій — СФУ ЖО).

З 1959 триступнева організація; 1976 115 відділів (1932 — 40, 1948 — 60), що згуртовані у 9 округах; бл. 5000 чл. Осідок централі 1925 — 43 і з 1975 у Нью-Йорку, 1943 — 74 у Філядельфії.

Ділянки праці:

• суспільна опіка — допомога жертвам повені у Карпатах (1927) і пацифікації у Галичині (1930), біженцям у Німеччині й Австрії (1946 — 48), жертвам землетрусу в Югославії (1969), переселення вдів з дітьми з Західної Європи до США (1950), опіка над школами українознавства в Німеччині, Австрії (з 1954), Бельгії (з 1963) та над самітними жінками похилого віку в Європі (1958), стипендії, зокрема для учнів у Бразилії з 1972 (у 1976—138 стипендіятів);
• виховна — 26 дитячих світличок у США;
• 1961 заходами округи СУА у Клівленді відкрито пам'ятник Лесі Українки за проектом М. Черешньовського;
• 1932 СУА купив збірки народного мистецтва в Галичині;
• 1967 відкрив постійну музейну виставку в Українському Інституті Америки в Нью-Йорку, перетворену 1976 на Український Музей у власному домі;
• 64 Відділ у Нью-Йорку влаштовує щорічно виставки образотворчого мистецтва, влаштував покази іст. укр. ноші у США й Канаді, видав збірку перекладів Лесі Українки «Дух полум'я» в англійському перекладі Персіфаля Канді, кілька альбомів українських узорів і книг куховарських приписів.

1938 почали виходити «Вісті СУА» як сторінка в газеті «Америка», з 1944 журнал «Наше Життя» (з 1972 — ред. У. Любович, у 2009 — Тамара Стадниченко).

З 1949 СУА є членом Генеральної Федерації Жіночих Клубів, а з 1952 — Національної Ради Жінок Америки. СУА бере участь у численних конвенціях і конгресах, підтримує зв'язки з українськими централями — Українським Конгресовим Комітетом і ЗУАДК, у яких є членом-засновником.

Голови СУА: Ю. Шустакевич (1925), Ю. Ярема (1925 — 31), О. Лотоцька (1931 — 34 і 1943 — 65), А. Ваґнер (1935 — 39), А. Кмець (1934 — 35 і 1939 — 43), С. Пушкар (1965 — 71), Л. Бурачинська (1971 — 74), І. Рожанковська (1974—1987).

• Андрушків Софія (1990)

• Почесна Грамота Президента України за активну благодійницьку діяльність у гуманітарній сфері (16 серпня 2002)[1]

• Фонд Лесі та Петра Ковалевих
• Віра Еліяшевська

• https://unwla.org/ Офіційний сайт

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.