Соґомон Тейлірян

Соґомон народився у селі Неркін-Багар, Ерзерумского вилайету, на сході Османської імперії, 2 квітня 1896 або 1897 року. На початку XX століття його батько почав поїздку в Сербію, маючи намір обжитися там, щоб вивезти туди всю сім'ю. Однак, коли в 1905 р Тейлірян-старший повернувся за сім'єю в Туреччину, то був негайно заарештований і засуджений до 6-місячного ув'язнення. А поки він сидів у в'язниці, сім'ю переселили з Неркін-Багар в місто Ерзінджан.

Початкову освіту Соґомон Тейлірян отримав в Ерзінджанській протестантській школі 2-го ступеня. Потім продовжив навчання в константинопольському ліцеї «Гетронаган» і у німецькому університеті. З початком Першої світової війни Соґомон перериває навчання і повертається у Ерзінджан. Вступає у вірменські добровольчі формування.

Младотурецька установка на геноцид вірмен була дана в шифрованій телеграмі Енвер-паші від 27 лютого 1915 р., конкретні ж заходи по «остаточної ліквідації» вірмен були прописані в секретній директиві Талаат-паші і Енвер-паші від 15 квітня 1915 р. Геноцид вірменського населення почався в анатолійському місті Зейтун 24 квітня 1915 р. Вся сім'я Тейліряна була знищена під час геноциду. Сам він став свідком зґвалтування двох сестер і вбивства матері і брата. Тейліряну вдалося вижити, коли турецькі солдати залишили його помирати на купі поранених і мертвих тіл (сестри після зґвалтування теж були вбиті). Тейлірян потрапив до Константинополя, звідки у 1920 році емігрував до США. Після війни Тейлірян за завданням партії «Дашнакцутюн» ( Операція «Немезіс» ) відправився до Берліну і 15 березня 1921 року в районі Шарлоттенбург на очах безлічі свідків застрелив колишнього Великого візира Талаата-пашу, який ховався під ім'ям Сей у Німеччині.

Після вбивства Тейліряна було заарештовано німецькою владою. Суд над Тейліряном і його виправдання стали сенсацією. Тейліряна захищали три адвоката, серед яких доктор Курт Німайер, професор права Кельнського університету. Об'єктом розгляду суду стали не тільки дії Тейліряна, але і Талаата як організатора звірячих масових вбивств мирного населення. На суді були заслухані численні свідки, які розповіли подробиці геноциду. Вони вразили громадськість, яка з жахом дізналася подробиці різанини.

Тейлірян був визнаний, як такий, що перебував у стані неосудності в момент замаху і звільнений [2]. Цей суд справив великий вплив на польського юриста Рафаеля Лемкіна, пізніше запропонував термін «геноцид».

Після суду Тейлірян близько тридцяти років прожив в Сербії, кілька років у Валево, потім у Белграді. Одружився з вірменкою Анаіт Татікян, став батьком сина і дочки. У 50-х роках родина Тейлірянів емігрувала до Америки. Помер Соґомон Тейлірян у Сан-Франциско, похований у Фресно.

Мемуари Соґомон Тейліряна записав західно-вірменський письменник і громадський діяч Ваан Мінахорян. Вперше вони були опубліковані в 1953 році в Каїрі видавництвом «Лусабер» під назвою «Соґомон Тейлірян: спогади, терор Талаата».