Спасо-Преображенська церква (Глухів)

Спасо-Преображенська церква — тетраконховий храм у місті Глухів. Стояла за межами колишніх загальноміських укріплень і тому називалася «Заградською». Зараз церква розташована в самому центрі Глухова на площі Рудченка неподалік Трьох-Анастасіївської церкви і є однією з головних архітектурних окрас міста.

Спасо-Преображенська церква
Загальний вигляд церкви (8 лютого 2010)
51°40′31″ пн. ш. 33°54′49″ сх. д.
Тип споруди церква
Розташування Україна, Глухів
Архітектор Квасов Андрій Васильович
Початок будівництва XVII століття
Кінець будівництва 1765
Належність УПЦ МП
Спасо-Преображенська церква (Глухів) (Україна)
 Спасо-Преображенська церква у Вікісховищі

Опис

Церква мурована з місцевої цегли, потинькована з побіленим інтер'єром. Фасади мають двобарвне пофарбування: жовте тло з білими деталями. У пандативах частково збереглися олійні зображення Св. Євангелістів у медальйонах. Старий іконостас майже не зберігся.[1] Підлога дощана. Щипцевий та вальмові дахи, а також баня по дерев'яних кроквах і кружалах укриті покрівельною сталлю і пофарбовані в зелений колір[2].

Історії

Вигляд церкви (8 травня 2011)

На початку XIX століття в північно-західному куті церковного подвір'я спорудили муровану багатоярусну дзвіницю в стилі класицизму, яку було зруйнована в 1930 році. 1855 року архітектор А.Ассінг розробив проект прибудови з заходу теплої церкви, яку було здійснено 1867 року. У 1961 році святиню було закрили, а подальшим можливим її знесення. Церкву використовували як склад до 1979 року, коли її було оголошено пам'яткою архітектури національного значення. З 1989 року Спасо-Преображенську церкву повернуто релігійній громаді. Поступово храм реставрували: перший етап реставраційних робіт було завершено 1992 року (автор проекту реставрації — архітектор інституту «Укрпроектреставрація» С. Халепа[3]), другий — у 2004.

У липні 2008 р. реставратори відкрили в глухівській Спасо-Преображенській церкві раніше невідомий унікальний живопис XVIII століття. Відкриті реставраторами фрагменти композиції «Тайна вечеря» виконані надзвичайно майстерно. Смисловий та композиційний центр — зображення Ісуса у червоній багряниці. Цей живопис зберігся на первинному тиньку, тому впевнено його можна датувати 70-ми роками XVIII ст. Припускають, що він виконаний художником з Петербурзької академії мистецтв.[4]

В кінці 2010 року реставратори надали церкві нового вигляду.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.