Споживчий кредит

Споживчий кредит надається безпосередньо домашнім господарствам. Його об'єктами є товари тривалого користування (квартири, меблі, автомобілі тощо). Він виступає або у формі продажу товарів з відтермінуванням платежу, або у формі надання банківської позики на споживчі цілі. При цьому забирається досить високий реальний процент.

Споживчий кредит супроводжують додаткові комісії і збори, які збільшують вартість кредиту і формують так звану приховану відсоткову ставку, яку називають терміном «ефективна» або «реальна». Вартість кредиту також значно залежить від наявності забезпечення. У більшості випадків, строк споживчого кредиту без забезпечення в Україні становить до 2 років, а з забезпеченням — до 5 років. Як вже зазначалося, отримуючи позику, варто звертати увагу не на декларовану банками номінальну ставку, а на її реальну вартість. Так, згідно з даними компанії «Простобанк Консалтинг» (займається аналітикою банківського ринку України та Росії), станом на кінець серпня 2013 року середньоринкова ефективна ставка споживчого кредитування з забезпеченням строком 2 роки становила 30,35 % річних. А середньоринкова ефективна ставка споживчого кредитування без забезпечення строком 5 років — 63,73 % річних^{[джерело?]}. Вибірка банків — топ-50 фінансових установ, що обслуговують фізичних осіб в Україні, а також менші банки, що в цілому становить близько 80 установ.

Розрахунок реальної вартості позики включає в себе, окрім номінальної ставки, наступні платежі та умови продукту:

1. одноразові комісії (станом на серпень 2013 року їх середньориноковий показник становив 1,42 % від суми в сегменті кредитів із забезпеченням та 5 % — без забезпечення);
2. періодичні комісії;
3. аванс;
4. схема виплати заборгованості (класична/ануїтет).

Також, згідно даних компанії, ефективна ставка більшості банківських програм у сегменті забезпеченого кредитування (а саме 54,5 %) перебувала в діапазоні від 21,33 % до 24,61 % річних, а в сегменті незабезпеченого кредитування — в діапазоні від 60,26 % до 70,29 % річних (34,21 % проаналізованих програм).

Якщо проаналізувати динаміку ефективних ставок з початку 2013 року, їх рівень в сегменті кредитів з забезпеченням незначно знизився — на 3 в.п., а в сегменті без забезпечення — збільшився на 5,7 в.п., у той час, як по іншим цільовим позикам для фізичних осіб було зафіксовано падіння більш як на 3 в.п. внаслідок накопичення банками гривневої ліквідності та здешевлення пасивів в першому півріччі поточного року. Згідно з прогнозами експертів банківського сектора, до кінця року вартість кредитування підвищиться, внаслідок здорожчання залучених ресурсів. Часто конкретні умови кредитної угоди залежать не тільки від самого банку, але і від пари банк-продавець. Довгострокові відносини з банками-партнерами дозволяють реселерам впливати на формування кредитних пропозицій і короткострокових акцій в торгових мережах.

До споживчих кредитів належать також розстрочки. В цьому випадку частина процентного боргу погашається за рахунок знижки, яка надається торговою компанією.

При видачі кредиту на придбання товарів тривалого користування жодних звітів про цільове використання коштів позичальник банку не надає. Споживчий кредит надається тим громадянам, які мають постійне джерело доходів. Максимальний розмір позички на придбання товарів тривалого користування встановлюється в залежності від середньомісячної заробітної плати позичальника, але сума кредиту не повинна перевищувати розмір, встановлений правлінням банку. Строк користування кредитом визначається залежно від об'єкту кредитування, розміру позички, платоспроможності клієнта. Як правило, строк користування кредитом не перевищує двох років, а в окремих випадках — трьох. Щодо споживчого кредиту на витрати капітального характеру, то він потребує від населення надання банкам звітів про цільове використання одержаних коштів.

• Кредит
• Правило 78
• Страхування кредитів

• Споживчий кредит // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.