Справжні попелиці

Довжина тіла — 0,5-8 мм. Деякі види настільки малі, що вони можуть переноситися вітром на досить великі відстані. Вони часто мають зелене забарвлення, але можуть бути червоного або коричневого кольору. Вони рухаються дуже повільно і не можуть стрибати або бігати.

Дорослі особини попелиці та її личинки досить рухливі, у деяких є крила. Зазвичай вони селяться цілими колоніями на кінцях молодих пагонів, бутонах і на нижній стороні листочка.

Попелиця висмоктує з рослин соки, що призводить до скручування листя і деформації бутонів. Також попелиця є основним переносником збудників вірусних захворювань рослин. Від виділень цієї комахи листя стають липкими, на них з часом з'являється темно-сірий наліт — сажистий гриб.

У попелиць дуже складний цикл розвитку. Для них найтиповішим є цикл розвитку із зимуючими заплідненими яйцями. Навесні з цих яєць виходять безкрилі самиці, які розмножуються партеногенетично, тобто без участі партнера. Ці самки народжують живих дитинчат.

Більшість видів попелиць виділяють солодкі екскременти, які називають медяною росою. Причина виділення цієї субстанції полягає в тому, що в цих комах ніжні покриви тіла, через які легко випаровується вода. Саме тому попелиці багато «п'ють», щоб не загинути від висихання. Соки рослин для попелиці — не тільки напій, але і їжа. Ці комахи поглинають величезну кількість соків, тому надмірний цукор виводиться з організму в неперетравленому вигляді. Цікаво, що в жарких регіонах попелиці виділяють набагато більше медяної роси, ніж у районах з вологим кліматом. Солодкими екскрементами попелиць живляться мурашки. Завдяки цьому між ними за тисячоліття виробилися певні складні відносини: деякі види попелиць і мурашок настільки зблизилися, що перші перетворилися на «дійних корів», а другі — на їхніх «пастухів» та захисників.

Мурашка-пастух підходить до попелиці, лоскоче її вусиками, а та негайно виділяє крапельку медяної роси. Пастух передає цю крапельку мурашці-носильникові, функція якого — доставити «мед» у мурашник. Мурашка охороняє попелицю і захищає її від сонечок і золотоочок, які харчуються попелицями.

Попелиці виникли наприкінці крейдяного періоду близько 100 мільйонів років тому, але Aphidinae що становить близько половини описаних видів і родів попелиць, які живуть сьогодні походять від спільного предка, який мешкав наприкінці третинного періоду менше 10 мільйонів років тому.

• Aphis gossypii, melon or cotton aphid
• Aphis nerii, oleander aphid
• Cerataphis brasiliensis, palm aphid
• Hyadaphis coriandri, corianderaphid
• Longistigma caryae, giant bark aphid
• Myzus persicae, green peach aphid
• Sarucallis kahawaluokalani, crapemyrtle aphid
• Schizaphis graminum, greenbug
• Shivaphis celti, an Asian woolly hackberry aphid
• Sipha flava, yellow sugarcane aphid
• Toxoptera citricida, brown citrus aphid