Співаковський Олександр Онисимович

Олександр Онисимович Співаковський (1888-1986) — радянський учений в області промислового транспорту та гірничого машинобудування. Лауреат Сталінської премії.

Співаковський Олександр Онисимович
Народився 30 січня 1888(1888-01-30)
Катеринослав, Російська імперія
Помер 9 травня 1986(1986-05-09) (98 років)
Москва, СРСР
Поховання Новий донський цвинтар
Діяльність науковець
Alma mater Санкт-Петербурзький політехнічний інститут (1917)
Галузь вчений в галузі промислового транспорту та гірничого машинобудування
Заклад Дніпропетровський гірничий інститут, Московський гірничий інститут
Ступінь член-кореспондент АН СРСР
Нагороди

Біографія

Народився 18 (30 січня) 1888 року в Катеринославі (нині Дніпро, Україна) в єврейській сім'ї[1]. Батько — Степан Олександрович Співаковський, старший лікар катеринославської Єврейської лікарні, мати — Есфір Мойсеївна Співаковська (1862—1944).

Закінчив Катеринославське реальне училище (1898—1905), один курс математичного факультету Льєжського університету (1905—1906), механічне відділення Петроградського політехнічного інституту (1907—1917, спеціальність «конструктор підйомно-транспортних машин»).

У 1914—1918 роках інженер-конструктор Управління по зрошенню Туркестану, займався проектуванням механізмів на шлюзах і греблях зрошувальних систем Голодного і Дальверзинського степів; у 1919—1920 роках — інженер, старший інженер в Управлінні шлюзування Дніпра.

У 1919—1922 асистент, доцент в Катеринославському (Дніпропетровському) політехнічному інституті.

У 1922—1933 роках — доцент, професор і зав. кафедри рудникового транспорту Дніпропетровського гірничого інституту (ДГІ). У 1921—1923 роках викладав машинобудівне креслення на робітфаку при ДГІ.

Із 1933 професор, завідувач кафедри рудникового транспорту Московського гірничого інституту (нині — Гірничий інститут НДТУ «МІСіС») (до 1968 року). У 1933—1943 роках одночасно науковий керівник Інституту підйомно-транспортного машинобудування (ВНДІПТМАШ).

Професор (1935). Доктор технічних наук (1937).

У грудні 1946 року обраний членом-кореспондентом АН СРСР (відділення технічних наук). У 1946—1960 роках завідував лабораторією в ІГСДАН, у 1960—1961 роках — с. н. с. і керівник робіт.

Член ВКП(б) із 1941 року.

Автор праць з питань теорії транспортувальних машин і реконструкції та механізації металургійних і машинобудівних заводів, внутрішньозаводського, шахтного та кар'єрного транспорту, в тому числі розробці механічних транспортних комплексів для рудної промисловості

Автор підручників.

Перша дружина — Ганна Іванівна Ксенофонтова, друга — Іда Олександрівна Співаковська (1900—1980).

Помер 9 травня 1986 року в Москві. Похований на Донському кладовищі[2].

Основні роботи
  • «Расчеты по транспортным устройствам» (1929)
  • четырёхтомная монография «Конвейерные установки» (1932—1933),
  • Карьерный конвейерный транспорт, М., 1965 (спільно з М. Г. Потаповим і М. О. Котовим);
  • Транспортирующие машины, 2 изд., М., 1968 (спільно з В. К. Дячковим);
  • Транспортные машины и комплексы открытых горных разработок, 3 изд. , М. , 1974 (спільно з М. Г. Потаповим).

Нагороди та премії

Примітки
  1. Хроника жизни евреев Днепропетровска
  2. Могила О. О. Співаковського

Литература
  • Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. (рос.)
  • Александр Онисимович Спиваковский, М., 1958. (Материалы к биобиблиографии учёных СССР. Серия технических наук. Горное дело, в. 6);
  • Мельников Н. В. Горные инженеры ‒ выдающиеся деятели горной науки и техники, 2-е изд., М., 1974.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.