Сріблення
Срі́блення (англ. silvering) — нанесення на поверхню металевих і неметалевих виробів шару срібла (завтовшки від часток мкм до 30 мкм) для захисту від корозії в агресивних середовищах, підвищення електропровідності, відбивної здатності, антифрикційних властивостей, зниження перехідного електричного опору, а також у декоративних цілях; покриття із срібла може служити підшаром при осадженні інших благородних металів.
Методи сріблення
Срібло наносять:
- гальванічним способом з використанням ціанистих електролітів, що забезпечують високу якість покриттів; безціанисті електроліти у вигляді інших комплексних солей срібла (йодидних, пірофосфатних, роданідних тощо) застосовуються лише у виключних випадках;
- хімічним способом — відновленням срібла з водних розчинів його солей органічними відновниками — виноградним цукром, солями винної кислоти, формальдегідом тощо; застосовується при нанесенні срібла на неметалеві вироби (наприклад зі скла чи пластмаси);
- конденсацією пари срібла у вакуумі або катодним розпиленням;
- плакуванням при виробництві біметалевих листів, труб, дроту, заготовок електричних контактів тощо;
- впіканням — відновлення срібла з його солей при високих температурах; застосовується при нанесенні срібла на кераміку або скло.
Використання
Товщина срібних покриттів вибирається залежно від умов експлуатації виробів та обраної технології сріблення. Сріблом покривають апаратуру харчової промисловості, столові приладдя, посуд; сріблення використовується для покриття робочої поверхні автомобільних фар, прожекторів і дзеркал, у виробництві сталевих підшипників; в електро- і радіотехнічній промисловості тощо. Сріблення використовують і з декоративною метою.
Див. також
Джерела
- Буркат Г. К. Серебрение, золочение, палладирование и родирование. — Л.: Машиностроение, 1984. — 86 с.
Посилання
- Сріблення // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Серебрение // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)