Стальчук Олег Миколайович

Олег Миколайович Стальчук (2 березня 1967(19670302), Яворів, Львівська область) — український актор театру, кіно та дубляжу, телеведучий. Заслужений та народний артист України (2015)[1].

Олег Стальчук
Народився 2 березня 1967(1967-03-02) (55 років)
Яворів, Львівська область
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність актор, телеведучий
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений артист України
"Київська пектораль"

Біографія

Олег Стальчук народився 2 березня 1967 року у місті Яворів Львівської області.

Навчався в Учбово-театральній студії при Академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької.

У 1991 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (викладачі І. О. Молостова та О. М. Шаварський).

Після закінчення інституту — актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка[2].

У середині 90-х Олег Стальчук почав займатися дубляжем і озвученням українською та російською мовами.

Олег Стальчук вів передачу «Народний суд» на каналі «Інтер» у 2008 році[3].

Бренд-войс телеканалів «UA: Перший», «Інтер», «ICTV» і «ICTV Ukraine»[4].

Премії та нагороди

Ролі у театрі

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

Фільмографія

  • 1992 — «У початку було слово» Остафій
  • 1995 — «Двійник» Стас
  • 2005 — «Подруга особливого призначення» Андрій Білий
  • 2006 — «Таємниця Маестро» Олексій Орлов[10]
  • 2008 — «Зачароване кохання» Діма
  • 2009 — «Розлучниця» новий начальник
  • 2009 — «Акула» Петро Чихун
  • 2009 — «Легенди чаклунського кохання» Діма
  • 2011 — «Здрастуй, мамо!» Лука
  • 2011 «Платон Ангел» Сич
  • 2011 — «Великі мрійники» Констянтин Ціолковський
  • 2012 — «Порох і дріб» Петро Корнійчук
  • 2012 — «Брат за брата-2» Микола Звєрєв, полковник
  • 2014 «Останній москаль» епізод
  • 2014 «Будинок з ліліями» Всеволод, головний редактор
  • 2014 — «Гордіїв вузол» Іван Григорович, капітан судна
  • 2014 — «Брат за брата-3» Микола Звєрєв, полковник
  • 2015 «Останній яничар» Башкурт
  • 2017 — «Ментівські війни. Одеса» Семен Сергійович Удальцов
  • 2018 — «Бабка» Владлен Петрович
  • 2018 — «Два життя» прокурор
  • 20182020 «Папаньки» Степан Іванович
  • 2019 — «Як довго я на тебе чекала» голова районної адміністрації
  • 2019 — «Медфак» Професор Коновал
  • 2019 — «Чужа» Степан Іванович
  • 2019 — «Пристрасті по Зінаїді» Директор Жиров
  • 2019 — «Несолодка пропозиція» Олег Петрович
  • 2019 — «Сильна жінка»
  • 2020 — «У кожного свій обман»
  • 2020 — «Батько рулить»
  • 2021 — «У полоні минулого»
  • 2021 — «Мій коханий друг»
  • 2021 — «Провінціал»

Озвучення реклами

  • «Свобода»
  • «Vanish»
  • «Siesta»
  • «Amour»
  • «Carling»
  • «CocaCola»
  • «Ломбард-Партнер»
  • «Old Spice»
  • «Винодел»
  • «Inkerman»
  • «Zubrowka»
  • «Балтика»
  • «Фокстрот»
  • «FoxMart»
  • «ПриватБанк»
  • «UMC Business»
  • «Київстар»
  • «AXA»
  • «Назол»
  • «Чумак»
  • «Pedigree»
  • «Domestos»

Примітки

  1. Указ Президента України від 27 березня 2015 року № 181/2015 «Про відзначення державними нагородами України працівників Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, м.Київ»
  2. Олег Стальчук: П'єси Шекспіра завжди актуальні «Україна Молода»
  3. «Народний суд» на «Інтері» вестиме Олег Стальчук
  4. Я чую твій голос «Україна Молода»
  5. Найкращим театральним майстрам вручили «Київську Пектораль». Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 6 жовтня 2017.
  6. Указ Президента України від 26 березня 2004 року № 371/2004 «Про нагородження діячів театрального мистецтва»
  7. Указ Президента України від 27 серпня 2020 року № 359/2020 «Про відзначення державними нагородами України працівників Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка»
  8. До Вінниці їде «Річард ІІІ»: легендарну п'єсу Шекспіра покаже театр Франка. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  9. «Урус — Шайтан»
  10. Маестро Березовський. Лариса Івченко

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.