Станан

Станан — безбарвний газ. Відносно малостійкий, на світлі може існувати протягом кількох днів, потім розкладається на прості речовини.

Вперше станан був отриманий Фрідріхом Панетом у 1919 році при дії хлоридної кислоти на інтерметалічні сполуки стануму:

${\displaystyle \mathrm {Mg_{2}Sn+4HCl\rightarrow SnH_{4}+2MgCl_{2}} }$

Пізніше Панет запропонував більш досконалий метод з кращим виходом речовини — відновлення солей стануму під дією електролізу:

${\displaystyle \mathrm {Sn(SO_{4})_{2}+4Mg+2H_{2}SO_{4}{\xrightarrow {electrolysis}}SnH_{4}+4MgSO_{4}} }$

В наш час відновлення проводять за допомогою гідридів:

${\displaystyle \mathrm {SnCl_{4}+LiAlH_{4}\rightarrow SnH_{4}+LiCl+AlCl_{3}} }$

Станан є малостійкою сполукою. Він повільно розкладається з утворенням стануму, а при температурах вище 150 °C — миттєво:

${\displaystyle \mathrm {SnH_{4}\rightarrow Sn+2H_{2}} }$

При контакті з великою кількістю кисню може самозайматися:

${\displaystyle \mathrm {SnH_{4}+2O_{2}\rightarrow SnO_{2}+2H_{2}O} }$

Станан використовується як прекурсор для отримання станумоорганічних речовин, наприклад, трифенілстанану. Але дані сполуки поки не знайшли широкого використання.

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
• Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)