Станіславчик (Ставищенський район)

Станіславчик (давня назва — Братчикова Гребля), яку село отримало тому, що тут заснований на початку XVIII ст. хутір невідомим на ім'я Братчик, почесний прихожанин Ставищенської церкви, збудувавши на річці Красючці (Красилівці) греблю; іншу ж назву присвоєно шляхтичем Станіславом з невідомим прізвищем, який поселився з часом біля Братчика. При збільшені населення, обидва хутори об'єднались в одне поселення. Село розташоване в долині річок Гейсихи і Красючки, за 18 км від районного центру, за 40 км від залізничної станції Жашків.

Ґрунт чорнозем вищого ґатунку. Ліси знищені.

По полях навколо села розкидано декілька древніх могил. Деякі з них з цікавості розкопали мимохідні війська, і за словами місцевих жителів, в них було знайдено різну зброю турецької роботи і людські кістки.

Жителі села брали активну участь у Київській козаччині, тому час від часу на території села знаходили козацьку зброю та речі. Карателі вчинили жорстоку розправу над селянами.

На 1864 рік в східній частині села (Братчикова Гребля) в основному жили селяни, а в західній (Станіславчик) — шляхта. Православних — 946, латин — 61, польської шляхти — 200. В селі знаходиться обширный владельческий фольварокъ, в якому постійно знаходиться хліб різних сортів в скиртах до 40,000 коп. Винокурня збудована в 1818, а в 1842 році перебудована, з будівництвом кам'яних побудов.

Церква дерев'яна, в ім'я Різдва пресвятої Богородиці; збудована в 1770 році, силами прихожан і завдяки додатковим коштам дворянки Катерини Жураковської, для внутрішнього оздоблення. Благодійниця була похована при вході в церкву, на місці, позначеному кам'яним хрестом. Згодом церква розпоширена і оправлена 1841—1851 року, при священику Павлу Левицькому, поступившому в монастир. За штатом вона знаходиться в 6-му класі; землі має вказану пропорцію[2].

З 1917 — у складі УНР. Після окупації села російськими комуністами, вони організували 1932 року Голодомор. Жертвами стали переважно старі та діти.

На 1971 рік населення становить 1517 чоловік. У Станіславчику міститься колгосп ім. Калініна, земельні угіддя якого становлять 2055 га, в тому числі орної землі — 1923 га. Основний напрям господарства — вирощування зернових культур і м'ясо-молочне тваринництво. Розвинуте рибне господарство (є два ставки площею 90 га). За трудові успіхи урядових нагород удостоєно 9 колгоспників. У селі є середня школа, бібліотека, клуб, пологовий будинок[3].

• 
  Вулиця Садова
• 
  Сільська рада і ФАП
• 
  Школа
• 
  Будинок культури
• 
  Ставок
• 
  Пам'ятник воїнам–односельцям

В селі народився знаменитий шахіст та шаховий теоретик Боголюбов Юхим Дмитрович.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
• Історія села СТАНІСЛАВЧИК: відеосюжет до 95-річчя Ставищенського району (2018)
• Станіславчицька школа 1915 року побудови | проєкт Опанаса СЛАСТІОНА

• 1. (укр.) Л. Похилевич, Сказания о населенных местностях Киевской губернии, — К., 1864. — С. 429—430.
• 2. (укр.) В. М. Кулаковський, Історія міст і сіл УРСР. Київська область. — Х., 1971. — С. 618.