Станіслав Відацький

Станіслав Зигмунт Відацький (пол. Stanisław Zygmunt Widacki; 27 квітня 1883, с. Баківці, нині Жидачівський район Львівська область 1940, м. Тернопіль) польський військовик, педагог, громадський діяч. Почесний громадянин м. Бережани (1934). Посол сейму Речі Посполитої від м. Тернопіль.

Станіслав Зигмунт Відацький
Stanisław Zygmunt Widacki
Народився 27 квітня 1883(1883-04-27)
с. Баківці, нині Жидачівський район
Помер 1940(1940)
Тернопіль
·розстріл
Громадянство  Австро-Угорщина Польща
Національність поляк
Діяльність офіцер
Відомий завдяки Бургомістр Тернополя
Alma mater Львівський університет
Знання мов польська
Учасник Перша світова війна
Членство Zarzewied і Polish Rifle Squadsd
Нагороди Срібний хрест ордену Віртуті Мілітарі, Хрест Незалежності, Хрест офіцерський ордену відродження Польщі, Хрест Хоробрих, Золотий хрест заслуги, пім'ятна медаль за війну 1918—1921, Медаль 10-річчя відновлення незалежності

Життєпис

Народився 27 квітня 1883 року в с. Баківці[1] (Повіт Бібрка, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Жидачівський район, Львівська область, Україна). Батько — Ян Відацький, матір — Емілія з Бігалів.[2]

Закінчив гімназію імені Франца Йозефа у м. Дрогобич (1906, нині Львівська область), навчався на філософському факультеті Львівського університету (1906—1907). Працював: учителем мови, літератури та історії в Тернопільській державній гімназії (1912);[1] у 1912/1913 — заступник учителя у Другій тернопільській гімназії, викладав польську та німецьку мови, історію.[3]

Від 1914 року служив у війську Австро-Угорщини, воював на російському та італійському фронтах, був тричі поранений та контужений. У 1918 році одружився з Марією Льорфрінг (пол. Maria Lorfring).[2]

Служив у польському війську (1918), отримав ранг капітана (1919).[1] Брав участь у боях за Львів під час польсько-української війни,[2] боях на Малопольському і Литовсько-Білоруському фронтах (1919), дослужився до рангу підполковника (1921). Від 1929 — командир 51-го піхотного полку прикордонних стрільців у Бережанах (казарми — в приміщеннях Бережанського замку). Займався доброчинністю, опікувався сиротами.[1]

Був обраний послом сейму II Речі Посполитої від м. Тернопіль.

Бургомістр Тернополя[4] (від 16 квітня 1934 до 17 вересня 1939 року[5]).

Помер в 1940 році в м. Тернопіль, замордований енкаведистами в місцевій тюрмі.[1] За іншими даними, польська сторона вважає його жертвою «Катинської різанини», був розстріляний без суду за секретною постановою політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 року[6]

Примітки

  1. Голод Н., Мельничук Б. Відацький Станіслав… — С. 104.
  2. Czy wiesz kto to jest? — S. 791.
  3. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum II. z językiem wykładowym polskim w Tarnopolu za rok szkolny 1912/13. — S. 19—20. (пол.)
  4. Бойцун Л. Бургомістр // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А  Й. — С. 200. ISBN 966-528-197-6.
  5. Хто вони — «батьки» Тернополя?. Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017.
  6. Listy Katyńskiej ciąg dalszy. Stracena na Ukrainie. — Warszawa, 1994. — S. 104. (пол.)

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.