Сейм Республіки Польща
Сейм Республіки Польща (пол. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej) — нижня палата Національної Асамблеї Республіки Польща, представляє законодавчу владу держави. Сейм у сучасному вигляді був створений у 1989 році, після краху комуністичного режиму в Польщі.
| Національні Збори Польщі пол. Zgromadzenie Narodowe Polski | |||
 | |||
 | |||
| Загальна інформація: | |||
| Юрисдикція: |  Польща | ||
| Тип: | нижня палата | ||
| Частина від: | Національні збори Польщі | ||
| Палати: | член Сейму Польщі Віце-маршал Сейму Республіки Польща | ||
| Дата заснування: | 1493 | ||
| Структура: | |||
 | |||
| Депутатів: | 460 | ||
| Політичні групи: |
Коаліція (235)
Опозиція (225)
| ||
| Маршалок: | Ельжбєта Вітек (Право і справедливість) з 12 листопада 2019 | ||
| Заступники Маршалка: | Малгожата Гошєвська (PiS), Ришард Терлецький (PiS), Малґожата Кідава-Блонська (PO), Влодзимеж Чажасти (Lewica), Пйотр Згожельський (PSL) з 12 листопада 2019 | ||
| Адреса: | |||
| |||
| Адреса: | вул. Вєйська, 6, Варшава | ||
| Офіційний вебсайт: | |||
| www.sejm.gov.pl | |||
| |||
Історія
Сейм (Вальний сейм) у Великому Князівстві Литовському як центральна установа представницького і станового характеру існував з кінця 15 століття, але до його остаточного оформлення як представництва одного шляхетського стану дійшло лише 1564 року; його компетенції стикалися з компетенціями Панів-Ради та Великих князів, при чому головною функцією сейму були справи законодавства й державних податків.
Після Люблінської унії 1569 року вальний сейм Великого Князівства Литовського і Сейм Королівства Польського, що існував уже з 14 століття об'єдналися у спільний сейм всієї Республіки Обох Націй (Речі Посполитої). Це був найвищий законодавчий орган, сформований з короля, Сенату і Палати послів (вона мала вирішальний вплив), обраних шляхтою на сеймиках. Прийнятий у Сеймі принцип одностайності, доведений з часом до права одного посла зірвати своєю незгодою (лат. liberum veto) всю працю сейму, привів у 18 столітті до паралічу польського сейму і держави.
Звичайні (ординарні) сейми збиралися раз на два роки на зміну у Варшаві (двічі) і Гродному (один раз). Крім них існували ще надзвичайні (екстраординарні) сейми: конвокаційні (під час безкоролів'я), елекційні для вибору короля (в них брала участь вся шляхта) й коронаційні (у Кракові).
З введенням автономії в поодиноких краях Австрії з 1861 по 1918 рік діяли крайові сейми в Галичині й на Буковині; до їхньої діяльності належали справи освіти, сільського господарства та ін., які їм передав віденський парламент. Через куріяльні вибори, вплив українських послів у крайових сеймах був обмежений.
За конституцією 1921 року назву сейм в Польщі мала палата послів з дуже широкими правами. Вони були обмежені після так званого травневого перевороту Пілсудського у 1926 році, а ще більше обмежені за конституцією з 1935 року, яка збільшила компетенції сенату.
Від завершення Другої світової війни і до 1989 року сеймом називався однопалатний парламент соціалістичної Польщі.
Протести 2016 року
У грудні 2016 року у Польщі проходили мітинги на захист демократії. Основна причина — рішення Сейму заборонити журналістам вільно переміщуватися і вільно висвітлювати події в парламенті із січня 2017 року.[1]
Сучасне становище
З 1989 року Сейм являє собою нижню палату Національної Асамблеї Республіки Польща; верхньою палатою знову став сенат.
Структура
Складається з 460 послів (депутатів), які обираються строком на чотири роки на загальних, рівних, прямих і пропорційних виборах при таємному голосуванні.
Примітки
- Протести в Польщі: що саме заборонять журналістам у парламенті. dw.com. 17.12.2016.
- Prace // Senat Rzeczypospolitej Polskiej (пол.)
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
