Сейм Республіки Польща

Сейм Республіки Польща (пол. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej) — нижня палата Національної Асамблеї Республіки Польща, представляє законодавчу владу держави. Сейм у сучасному вигляді був створений у 1989 році, після краху комуністичного режиму в Польщі.

Національні Збори Польщі
пол. Zgromadzenie Narodowe Polski
 
 
Загальна інформація:
Юрисдикція:  Польща
Тип: нижня палата
Частина від: Національні збори Польщі
Палати: член Сейму Польщі
Віце-маршал Сейму Республіки Польща
Дата заснування: 1493
Структура:
Депутатів: 460
Політичні
групи:
Коаліція (235)

Опозиція (225)

Маршалок: Ельжбєта Вітек (Право і справедливість)
з 12 листопада 2019
Заступники Маршалка: Малгожата Гошєвська (PiS),
Ришард Терлецький (PiS),
Малґожата Кідава-Блонська (PO),
Влодзимеж Чажасти (Lewica),
Пйотр Згожельський (PSL)
з 12 листопада 2019
Адреса:
Адреса: вул. Вєйська, 6, Варшава
Офіційний вебсайт:
www.sejm.gov.pl

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національні Збори Польщі

Історія

Будівля сейму

Сейм (Вальний сейм) у Великому Князівстві Литовському як центральна установа представницького і станового характеру існував з кінця 15 століття, але до його остаточного оформлення як представництва одного шляхетського стану дійшло лише 1564 року; його компетенції стикалися з компетенціями Панів-Ради та Великих князів, при чому головною функцією сейму були справи законодавства й державних податків.

Після Люблінської унії 1569 року вальний сейм Великого Князівства Литовського і Сейм Королівства Польського, що існував уже з 14 століття об'єдналися у спільний сейм всієї Республіки Обох Націй (Речі Посполитої). Це був найвищий законодавчий орган, сформований з короля, Сенату і Палати послів (вона мала вирішальний вплив), обраних шляхтою на сеймиках. Прийнятий у Сеймі принцип одностайності, доведений з часом до права одного посла зірвати своєю незгодою (лат. liberum veto) всю працю сейму, привів у 18 столітті до паралічу польського сейму і держави.

Звичайні (ординарні) сейми збиралися раз на два роки на зміну у Варшаві (двічі) і Гродному (один раз). Крім них існували ще надзвичайні (екстраординарні) сейми: конвокаційні (під час безкоролів'я), елекційні для вибору короля (в них брала участь вся шляхта) й коронаційні (у Кракові).

З введенням автономії в поодиноких краях Австрії з 1861 по 1918 рік діяли крайові сейми в Галичині й на Буковині; до їхньої діяльності належали справи освіти, сільського господарства та ін., які їм передав віденський парламент. Через куріяльні вибори, вплив українських послів у крайових сеймах був обмежений.

За конституцією 1921 року назву сейм в Польщі мала палата послів з дуже широкими правами. Вони були обмежені після так званого травневого перевороту Пілсудського у 1926 році, а ще більше обмежені за конституцією з 1935 року, яка збільшила компетенції сенату.

Від завершення Другої світової війни і до 1989 року сеймом називався однопалатний парламент соціалістичної Польщі.

Протести 2016 року

У грудні 2016 року у Польщі проходили мітинги на захист демократії. Основна причина — рішення Сейму заборонити журналістам вільно переміщуватися і вільно висвітлювати події в парламенті із січня 2017 року.[1]

Сучасне становище

З 1989 року Сейм являє собою нижню палату Національної Асамблеї Республіки Польща; верхньою палатою знову став сенат.

Структура

Складається з 460 послів (депутатів), які обираються строком на чотири роки на загальних, рівних, прямих і пропорційних виборах при таємному голосуванні.

Див. також

Примітки

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.