Жидачівський район

Жида́чівський район — колишній район України на півдні Львівської області. У 2020 році увійшов до новоствореного Стрийського району Львівської області.

Жида́чівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  Україна
Область:  Львівська область
Код КОАТУУ: 4621500000
Утворений: 1940
Населення: 66 183 (на 1.01.2019)
Площа: 996 км²
Густота: 66.4 осіб/км²
Тел. код: +380-3239
Поштові індекси: 81700—81798
Населені пункти та ради
Районний центр: Жидачів
Міські ради: 2
Селищні ради: 3
Сільські ради: 28
Міста: 2
Смт: 3
Села: 113
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Кос Ігор Степанович
Голова РДА: Гучко Марія Михайлівна[1]
Вебсторінка: Жидачівська РДА
Жидачівська райрада
Адреса: 81700, Львівська обл., Жидачівський р-н, м. Жидачів, Шашкевича, 2
Мапа

Жида́чівський район у Вікісховищі

Історія

Гніздичів, Монастир Св. Герарда

Жидачівський район Львівської області у сучасних межах сформувався в грудні 1966 року. Утворено його 4 грудня 1939 року з частини території колишнього Жидачівського повіту Станіславівського воєводства і включено до складу Дрогобицької області. Після ліквідації цієї області 1959 року і приєднання земель Журавнівського району увійшов до складу Львівської області. А 1962 року до нього приєднано й територію колишнього Ходорівського району.

Перша згадка про м. Жидачів подана в Іпатіївському списку літопису «Повісті минулих літ», «Воскресенському літописі», Московському літописному зводі XV ст. Під 1164 роком датуються дві назви: Удеч, Удечев. Найдавніше поселення жителів стародавнього міста, за даними досліджень Львівської обласної археологічної експедиції, зафіксовано на горі Базиївці, яка є однією з відомих історичних пам'яток краю. Городище лежить за 800 м на північний захід від сучасного центра міста, на межі правого берега р. Стрий.

З історичних джерел дізнаємося, що в XIV ст. Жидачів був уже досить великим містом і мав замок, обнесений валом. А у 1448 році на місці давньоруської фортеці був збудований новий замок.

Жидачівський район утворений 17 січня 1940 р. з сільських гмін і міста Жидачів скасованого Жидачівського повіту Дрогобицької області.

У 1948 в Жидачеві організовано колгосп «Нове життя», в склад якого увійшли 900 господарств із тяглом понад 500 коней. У 1951 р. введено в дію картонно-паперовий комбінат. У 1947 році відкрито семирічну школу для робітничої молоді, яка через 3 роки стала середньою. В 1952 році побудована друга середня школа. У 1952 р. в місті почала працювати поліклініка. 1954 року почали будувати лікарню, побудували новий пологовий будинок, а в 1955 р. побудували головний корпус лікарні і допоміжні приміщення.

У січні 1959 року до Жидачівського району приєднана територія ліквідованого Журавнівського району.[2]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Жидачівського району була створена 121 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 81,15 % (проголосували 46 492 із 57 289 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 69,48 % (32 302 виборців); Юлія Тимошенко — 12,82 % (5 958 виборців), Олег Ляшко — 6,90 % (3 206 виборців), Анатолій Гриценко — 5,47 % (2 544 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,54 %.[3]

Адміністративний устрій

Адміністративно-територіально район поділявся на 2 міські ради, 3 селищні ради та 28 сільських рад, які об'єднують 118 населених пунктів і підпорядковані Жидачівській районній раді. Адміністративний центр — місто Жидачів[4].

Транспорт

Районом проходить автошлях E40.

На межі районів

Природно-заповідний фонд

Загальнозоологічні заказники

Діброва (загальнодержавного значення).

Ландшафтні заказники

Базиївка, Дубрівський.

Ботанічні пам'ятки природи

Алея вікових лип, Алея вікових лип і дубів, Група вікових лип, Дуб Вепрь, Дуб Виговського, Кипарис, Тополя-патріарх.

Геологічні пам'ятки природи

Відклади крейдових порід, відслонених в басейні р. Дністер біля смт Журавно і Старе Село.

Гідрологічні пам'ятки природи

Витік ріки Куна.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

Парк XIX ст. (Піддністряни), Парк XIX ст. (Лівчиці), Парк XIX ст. (Ходорів).

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 37 588 7719 5077 11 123 8202 5237 230
Жінки 43 221 7326 4995 10 547 9513 10 017 823

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 79910 98,88 %
росіяни 534 0,66 %
поляки 209 0,26 %
білоруси 53 0,07 %
молдовани 19 0,02 %
інші 87 0,11 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 80226 99,27 %
російська 450 0,56 %
польська 63 0,08 %
білоруська 27 0,03 %
молдовська 12 0,01 %
інші 34 0,04 %

Пам'ятки

Відомі люди

Уродженці

  • Валеріан Любенецький гербу Сас (1561, Дем'янка-1617?) — бернардин, біскуп РКЦ в Бакеу.[7]

Ігор Фе́дорович Ку́шплер (1 січня 1949[1], с. Покрівці, Ходорівський район (тепер у складі Жидачівського району), Львівська область — 23 квітня 2012, Польща[2]) — український оперний співак (баритон). Соліст Львівського національного театру опери та балету ім. С. Крушельницької. Народний артист України.

Див. також

Примітки

  1. Розпорядження Президента України від 13 грудня 2019 року № 505/2019-рп «Про призначення М.Гучко головою Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області»
  2. s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Дублянського, Журавнівського, Крукеницького, Новострілищанського і Стрілківського …»
  3. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2016.
  4. Адміністративно-територіальний устрій Жидачівського району на сайті Верховної Ради України
  5. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Львівська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України.
  6. Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Львівська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 25 березня 2017.
  7. Jan Reychman. Lubieniecki Walerian h. Sas (1561—1751) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — Tom ХVII/4, zeszyt 75. — S. 609—610. (пол.)

Посилання

Миколаївський район Перемишлянський район
Стрийський район Івано-Франківська область
(Рогатинський район)
Івано-Франківська область
(Долинський район
Калуський район)
Івано-Франківська область
(Рогатинський район
Калуський район)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.