Старий Іржавець
Старий Іржа́вець — село в Україні, в Оржицькому районі Полтавської області. Населення становить 677 осіб. Орган місцевого самоврядування — Староіржавецька сільська рада. Голова сільської ради — Нестеренко Микола Васильович.
| село Старий Іржавець | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Полтавська область | ||||
| Район/міськрада | Оржицький район | ||||
| Рада | Староіржавецька сільська рада | ||||
| Облікова картка | картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1764 | ||||
| Населення | 677 | ||||
| Площа | 4,503 км² | ||||
| Густота населення | 150,34 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 37741 | ||||
| Телефонний код | +380 5357 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°44′49″ пн. ш. 32°36′00″ сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
107 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 37741, Полтавська обл., Оржицький р-н, с. Старий Іржавець | ||||
| Карта | |||||
  Старий Іржавець | |||||
 Старий Іржавець | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Географія
Село Старий Іржавець знаходиться біля витоків річки Ржавець, нижче за течією примикає село Новий Іржавець.
Історія
Виник в другій половині XVIII ст. Згадується як хутір сотенного осавула Семперовича. У 1802 р. в селі побудовано церкву, а у 1897 р. споруджено новий Всесвятський храм. Назва походить від річки Іржа чи Іржавчик, що тут протікала.
З 1917 — у складі УНР. З 1991 — у державі Україна.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1947—1947[1].
Символіка
Затверджений 8 червня 2007 р. рiшенням сесії сільської ради. Автор — С.Дерев'янко.
Герб
На червоному полі здиблений срібний кінь із золотою гривою, хвостом і копитами стоїть над срібною пониженою тонкою хвилястою балкою, зліва вгорі — золотий лапчастий хрест у золотому кільці. Щит обрамований декоративним картушем i увiнчаний золотою сільською короною.
За переказами старожилів, у цьому місці козаки напували коней, які дуже іржали, й тому нібито виникла назва річки Іржавчик. Золотий хрест в ореолі символізує високу духовність мешканців територіальної громади та уособлює храмове свято Різдва Пресвятої Богородиці. Срібна хвиляста смуга вказує на річку Іржавчик, яка тепер перетворилася на кілька ставків.
Прапор
Квадратне полотнище, на якому здиблений білий кінь із жовтою гривою, хвостом і копитами на червоному полі, обрамованому білою смугою (шириною в 1/35 сторони прапора) і лиштвою з жовтих і блакитних трикутників (завширшки в 1/8 сторони полотнища).
Освіта
В селі працює Староіржавецька ЗОШ І-ІІІ ступенів, яка розташована на розі траси до Оржиці та вулиці Шкільної. У школі навчається 80 учнів. Школа розміщується в просторому приміщенні. Директором школи є Черненко Лілія Василівна.
Пам'ятки
- Всіхсвятська церква дерев'яна православна церква, збудована 1802.
Уродженці села
- Володимир Іванович Холоша — український атомний енергетик на ЧАЕС, державний діяч. Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження (з 24 грудня 2010). Екс-Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (1994–1996).
- Зіненко Микола Григорович — український радянський діяч, голова Коростенського і Проскурівського окрвиконкомів, секретар Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (ВУЦВК) УСРР. Член Ревізійної Комісії КП(б)У в червні 1937 — 1938 р., розстріляний 1938.