Стасенко Іван Михайлович
Іван Михайлович Стасенко (* 26 вересня 1891, м. Миргород, Полтавська область — † 25 червня 1963, м. Буффало, США) — підполковник Армії УНР.
| Іван Михайлович Стасенко | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 Підполковник | ||||||
 | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
| Народження |
26 вересня 1891 м. Миргород, Полтавська область | |||||
| Смерть |
25 червня 1963 (71 рік) м. Буффало,  США | |||||
| Військова служба | ||||||
| Приналежність |
 УНР | |||||
| Війни / битви |
Перша світова війна Українсько-радянська війна | |||||
| Командування | ||||||
| т. в. о. комбрига 1-ї Окремої кінної дивізії Армії УНР. | ||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||
| ||||||
.png.webp){kind=small}
Біографія
Народився у м. Миргород. Походив з козаків. Закінчив Роменське реальне училище, Тверське кавалерійське училище (1910), служив у 7-му драгунському Кінбурнському полку, у складі якого брав участь у Першій світовій війні.
Був нагороджений всіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, орденом Святого Георгія IV ступеня (19 травня 1915, за бій 4 листопада 1914), Георгіївською зброєю, солдатським хрестом Святого Георгія IV ступеня з лавровою гілкою. Був двічі поранений.
Останнє звання у російській армії — ротмістр.
Восени 1917 р. — представник Центральної Ради при 7-й кавалерійській дивізії у справах українізації. У листопаді 1917 р. з українців 7-ї кавалерійської дивізії сформував 1-й Український Запорізький полк військ Центральної Ради.
З вересня 1918 р. командир кінного загону Курської бригади Корпусу кордонної охорони Української Держави. З травня 1919 р. — командир 1-го запасного кінного полку, який 20 листопада 1919 р. було влито до 2-го кінного Переяславського полку Дієвої армії УНР.
Був командиром 2-го дивізіону полку. 11 грудня 1919 р. разом з більшою частиною полку приєднався до Української Галицької армії, що тоді перебувала у союзі з білими. З 13 квітня 1921 р. — т. в. о. комбрига 1-ї Окремої кінної дивізії Армії УНР.
З 1923 р. жив на еміграції у Каліші. З 1950 р. — у США. Був активним діячем української православної громади.
Помер у м. Буффало (США).
Джерела
- ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 653. — С 141; Ф. 5235. — Оп. 1. — Спр. 1598. — С. 1;
- «Русский Инвалид». — Петроград. — 1915. — № 116; «Заря». — Петроград. — 1915. — N10;
- «Искры». — Петроград. — 1915. — № 11;
- Маруїценко-Богдановський А. Матеріали до історії 1-го кінного Лубенського імени запорожського полковника М. Залізняка полку//За Державність. — Каліш. — 1936. — Ч. 6. — С. 196—198