Стася Наперковська

Ста́ся Наперко́вська (фр. Stacia Napierkowska, повне ім'я Рене Клара Ангела Елізабет Наперковська (фр. Renée Claire Angèle Elisabeth Napierkowski); 16 вересня 1891, Париж, Франція 11 травня 1945, та же) французька танцівниця та акторка епохи німого кіно. У період з 1908 до 1926 року вона знялася у 86 фільмах.

Стася Наперковська
фр. Stacia Napierkowska
Ім'я при народженні Рене Клара Ангела Елізабет Наперковська
Дата народження 16 вересня 1891(1891-09-16)[1]
Місце народження VI округ Парижа, Париж, Франція[1]
Дата смерті 11 травня 1945(1945-05-11)[2][3][…] (53 роки)
Місце смерті VIII округ Парижа, Париж, Франція[4][5]
Поховання
Громадянство  Франція
Професія танцівниця, акторка
Роки активності 1908 1926
IMDb ID 0621051
Стася Наперковська у Вікісховищі

Життєпис

Рене Клара Ангела Елізабет Наперковська народилася 16 вересня 1891 році в Парижі в родині вихідців з Польщі. Дебютувала як танцівниця в ревю «Фолі-Берже» (фр. Folies-Bergère). Згодом почала виступати на сцені Opéra Comique.

У 1908 році Наперковська дебютувала в німому кіно, знявшись у фільмі «Відбиток, або Червона рука» (фр. L'empreinte ou la main rouge). У 1911 році вона зіграла роль Есмеральди в «Соборі Паризької Богоматері» Альбера Капеллані. Знімалася також у фільмах Луї Фейяда, Макса Ліндера, Жермен Дюлак та ін.

Як танцівниця Стася Наперковська користувалася чималим успіхом у Сполучених Штатах Америки, а в Італії — як «дива» в різних фільмах, поставлених під час війни[6]. У 1913 році вона була заарештована в Нью-Йорку, оскільки її танець був визнаний непристойним. Після повернення до Франції, Наперковська заявила в Нью-Йорк Таймс від 27 квітня 1913 року: «Дійсно, я не привезла жодної приємної згадки зі Сполучених Штатів» та «Які вони вузьколобі люди — які украй непроникні для будь-якого прекрасного враження!»[7].

У 1921 році Наперковська зіграла роль таємничої Антінеї у фентезійному фільмі «Атлантида», поставленому Жаком Фейдером за однойменним романом П'єра Бенуа. Її партнерами у фільмі були Жан Анжело та Жорж Мельхіор.

Стася Наперковська померла в Парижі 11 травня 1945 року. Похована на кладовищі Батіньйоль.

Фільмографія (вибіркова)

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1908кфВідбиток, або Червона рукаL'empreinte ou La main rouge
1908кфПасткаL'assommoir
1909кфШагренева шкіраLa peau de chagrin
1909кфУ ЕлладіDans l'Hellade
1909кфСправа Жана СерваляL'oeuvre de Jean Serval
1909кфДель РеббіоDel Rebbio
1909фЛукреція БорджіаLucrèce Borgia
1909кфСин могильникаLe fils du saltimbanque
1909фСон літньої ночіLe songe d'une nuit d'été
1910кфКлеопатраCléopâtreLe messager
1910кфКаліостро, авантюрист, хімік і магCagliostro, aventurier, chimiste et magicien
1910кфМакс і витік газуMax et la fuite de gaz
1910кфСемирамідаSémiramisСемираміда
1910кфП'єро любить трояндиPierrot aime les roses
1910кфЦиганLa zingara
1910кфКамбоджійські танціDanses cambodgiennes
1910фЧарівність квітівLe charme des fleurs
1910кфМессалінаMessaline
1910фУ часи фараонівAu temps des pharaons
1910кфВалтасарів бенкетLe festin de Balthazar
1911кфСпівучасникLe complice
1911кфСуперництво СатаниRival de Satan
1911кфСобор Паризької БогоматеріNotre-Dame de ParisЕсмеральда
1911кфМакс — законодавець модMax lance la mode
1911кфТрістан і ЙсельтTristan et Yseult
1911кфТанцівниця ШивиLa danseuse de Siva
1911кфТрубка опіумуLa pipe d'opium
1912кфЛегенда про золоті тюльпаниLa légende des tulipes d'or
1912кфУспіх престидижитаціїMax escamoteur
1912кфТрагічне кохання Монни ЛізиLe tragique amour de Mona Lisa
1912кфНеспокійна нічUne nuit agitée
1912кфКохання до дю БарріUn amour de la du BarryЖанна дю Баррі
1912кфМілорд д'АрсульMilord l'Arsouille
1912кфМученики життяLes Martyrs de la vieЖанна
1912фПаризькі таємниціLes mystères de Paris
1912кфДиво квітівLe miracle des fleursП'єро
1912кфХудожник від любовіMax peintre par amourДочка пані Кабанеїль
1912кфУперте коханняAmour tenaceдівчина Рокдефера
1912кфМедовий місяць в ІспаніїVoyage de noces en Espagne
1912кфСуперник ТартаренаMax émule de Tartarin
1912кфСердечна згодаEntente cordiale
1912кфМакс прилипаєMax veut grandir
1912кфОдруження по телефонуUn mariage au téléphoneМабель
1912кфНенадійнийLe réprouvéҐадлетта
1912кфСолодкий ЕльзасDouce Alsace
1912фЗолота лихоманкаLa fièvre de l'or
1913кфЖокей від любовіMax jockey par amour
1913кфПаризький романUn roman parisien
1913кфМакс — тореадорMax toréador
1913фЕстерEstherЕстер
1914кфВесілля коханняLe mariage de l'amourПсихея
1914кфЗірка геніяL'étoile du génieВалері
1915кфМама повертаєтьсяIl ritorno della mamma
1915кфПривид щастяIl fantasma della felicità
1915фРозчарування П'єроIl disinganno di PierrotП'єрро
1915фВампіриLes vampiresМарфа Кутілофф (епізод II)
1915кфВампіри: Перстень-вбивцяLes vampires: La bague qui tueМарфа Кутілофф
1915кфМрія ЯкобаIl sogno di Giacobbe
1915кфОстанній танецьL'ultima danza
1916фУченьLa pupillaЄлена
1916кфЧиффонеттаChiffonnetteЧиффонетта
1916кфЦе для сирітC'est pour les orphelinsвчителька
1916кфДонька ІродіядиLa figlia di Erodiade
1916кфСерці і серцяCuore e cuori
1916кфВплив світлаEffetti di luce
1917кфСабінаSabina
1917кфКонклавIl conclave
1917кфЖертваLe sacrifice
1917кфДруга дружинаLa seconda moglie
1917фВенера ВіктріксVenus VictrixДжалі
1917фТрагічний фінал імператора КалігулиLa tragica fine di Caligula imperatorEglé
1921фАтлантидаL'Atlantideцариця Антінея
1926фКолиска богаLe berceau de dieuСаломе

Примітки

  1. свідоцтво про народження
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. свідоцтво про смерть
  6. Жорж Садуль. Всеобщая история кино. В 6-ти томах = Histoire générale du cinéma. М. : Искусство, 1958-1982. — Т. 4. — С. 165. (рос.)
  7. Paris Dancer Dislikes US. Napierkowska, Soured by Her Arrest, Makes Some Warm Remarks. New York Times (Paris). 27 квітня 1913. Процитовано 12 грудня 2008. «Napierkowska, the Paris dancer, who has just returned from America, has made some very plain remarks on the subject of Americans. "Really, I have not brought away a single pleasant memory from the United States," she says. "What a narrow-minded people they are – how utterly impervious to any beautiful impression!»

Джерела

Жорж Садуль. Всеобщая история кино. В 6-ти томах = Histoire générale du cinéma. М. : Искусство, 1958-1982. (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.