Стафілін волохатий
Стафілін волохатий (Emus hirtus) — вид комах з родини Staphylinidae. Хижак-ентомофаг.
? Стафілін волохатий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Emus hirtus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Морфологічні ознаки
18–28 мм. Великий, з досить яскравим опушенням, естетично привабливий жук. Чорний, голова, передньоспинка та 3 останніх сегменти черевця вкриті золотисто-жовтими волосками, надкрила ззаду з широкою перев'яззю сизих волосків, задній край передньоспинки в чорних волосках.
_(pair).jpg.webp)
Поширення
Західна і східна Європа, Кавказ, Закавказзя, Казахстан, західний Сибір.
Зустрічається по всій території України.
Особливості біології
Жуки та їх личинки — хижаки, живляться дрібними комахами. Імаго зустрічаються з кінця травня до жовтня. Зимують дорослі жуки і, можливо, личинки. Заселяє різні за походженням органічні речовини, що розкладаються (зокрема, рослинні і тваринні рештки), стовбури дерев, з яких витікає сік.
Загрози та охорона
Загрози: порушення природних біотопів (застосування пестицидів, санітарні рубки лісу, рекреаційне навантаження тощо).
Слід докладно вивчити особливості біології виду, створити в місцях виявлення локальних популяцій ентомологічні заказники.