Стафілін довгоопушений

Стафілін довгоопушений, або хижак золотистосмугий[1] (Staphylinus caesareus) — вид жуків родини жуків-хижаків (Staphylinidae).[2]

?
Стафілін довгоопушений

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Родина: Жуки-хижаки (Staphylinidae)
Рід: Staphylinus
Вид: Стафілін довгоопушений
Біноміальна назва
Staphylinus caesareus
Cederhielm, 1798
Посилання
Вікісховище: Staphylinus caesareus
Віківиди: Staphylinus caesareus
EOL: 3392099
NCBI: 1553745

Поширення

Вид досить поширений в Європі, Північній Африці, на Близькому Сході та в Північній Америці. В гірських районах він звичний, але на рівнинах рідкісний. Присутній у фауні України[3].

Опис

Жук завдовжки до 25 мм. Тіло чорного кольору. Основа переднеспинки з жовтою облямівкою. Надкрила червонувато-коричневі, вкриті чорними волосками. Крила добре розвинені. Вусики, щелепи та лапки червонувато-коричневі. На голові є золотиті ворсинки. Всі тергіти черевця, крім останнього, мають по парі золотистих волосистих плям.

Біологія

Жук трапляється в лісах. Живе у підстилці, серед моху та на ґрунті у вологих відкритих ділянках. Активний у прохолодну погоду. Хижак, полює на комах та їхніх личинок. Спаровування відбувається у травні та червні, а личинки з'являються у серпні. У разі небезпеки жук розсуває щелепи і вигинає черевце вперед, щоб залякати ворога. Личинки так само хижі, як і дорослі комахи. Після третього линяння вони заляльковуються у ґрунті.

Примітки
  1. О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева. Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, Г. Фесенко. — Київ, 2010. — С. 50. — ISBN 978-966-7830-13-5.
  2. Norman H. Joy, , 1932 A Practical Handbook of British Beetles
  3. Національна мережа інформації з біорізноманіття
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.