Стелла Блох

Стелла Блох (англ. Stella Bloch) або Стелла Кумарасвамі (англ. Stella Coomaraswamy, 18 грудня 1897, Тарнів — 20 січня 1999) — американська художниця, танцівниця та журналістка єврейського походження. Дівчина була проголошена танцівницею в Рочестері, штаті Нью-Йорк; також працювала художницею і створювала особисті колекції.

Стелла Блох
Народилася 18 грудня 1897(1897-12-18)[1]
Тарнів, Малопольське воєводство, Польща
Померла 10 січня 1999(1999-01-10) (101 рік)
Бетел, Ферфілд, Коннектикут, США
Країна  США
Діяльність журналістка, письменниця
У шлюбі з Ананда Кумарасваміd і Едвард Еліскуd

Біографія

Стелла Блох народилася в м. Тарнів, Австро-Угорщина (нині — Польща), 18 грудня 1897 року, її мати Шарлотта повернулася з Нью-Йорка, аби народити дочку[2]. У Манхеттені на 54-й Східній вулиці Стеллу виховували мама, тітка і дядько, Бернард і Поліна Оффнери та її двоюрідні брати Річард і Мортімер Оффнери[3]

Стелла Блох у 1921 році

Кажуть, що Стелла була першою ученицею Ісідори Дунканз його шести танцівників у Америці, які були відомі як «Isadorables»[4]. В віці 17 років дівчина зустріла Ананду Кумарасвамі, який забрав її до Індії[5]. Там вона провела деякий період часу. В Суракарті в Джаві в палаці принца Соло, Стелла Блох рік вивчала яванські танці[5]. Вона також почала використовувати свої журналістські і художні навички, перемальовуючи танцівників, в Cтудентській Спілці Мистецтва в Нью-Йорку[2].

Блох продемонструвала свої танці Америці. Стелла виступала в Істманському театрі в Рочестері, штаті Нью-Йорк[5]. Блох була третьою дружиною Кумарасвама в 1922 році[5]. У тому ж році вона опублікувала «Танці», «Східну» і «Західну драми», які включали деякі з її малюнків чоловіка[6]. Книгу можливо було порівняти з різними танцювальними спадщинами східних і західних культур, тому що дівчина вивчала їх під час гастролей і не тільки в Джаві, а й Індії, Балі, Камбоджі, Китаї і Японії. Протягом 1920-х років вона змальовувала епізоди з Харлемського Відродження, які також включали портрети Бессі Сміт, Жозефіни Бейкер і Телоніуса Монка[7]. У 1930 році Стелла та її перший чоловік, Ананд Кумарасуомі, розлучилися. Вона проживала в Нью-Йорку, а Анада працював в Бостонському музеї мистецтва, тому вони жили в різних містах.

Блох переїхала до Голлівуду після чого, вона вийшла заміж за поета Едварда Еліску в 1931 році. Він був успішним письменником, який писав пісні для фільмів[5]. Стелла все ще танцювала і відвідувала місця, такі як Cotton Club. Вона вивчила танець чарльстон від Еліда Уебба і її виступи були добре сприйняті[2]. Стелла виставляла свої витвори мистецтва в Нью-Йорку, і тепер була виставка в Каліфорнії[7]. Блох та її чоловік, обоє працювали в кіноіндустрії допоки будинок Комітету з антиамериканської діяльності не був іменований її чоловіком. Урешті-решт Блох покінчила з кар'єрою в кіно, а потім у телевізійній індустрії[5]. Її двоюрідний брат Мортімер Оффнер також був іменований. Мортімер написав «Маленькі круті хлопці в суспільстві» з чоловіком Стелли, яку написав для Кетрін Хепберн. Хепберн колекціонувала роботи Стелли Блох[3]. Після того, як її чоловік був занесений в чорний список, він, Мортімер двоюрідний брат, і інші повинні були покинути Голлівуд, і повернутися в Нью-Йорк[8].

У Стелли Блох було два сини, Девід і Пітер. Незважаючи на те, що вона жила в Коннектикуті, Стелла написала п'єсу про Ісідору Дункан, але невідомим залишається факт про те, де вона була виконана[2]. Робота дівчини була використана в 1989 році, коли вона створила логотип для бродвейських мюзиклів «Чорний і Блакитний»[7].

В 1998 році помер чоловік Стелли[9]. 20 січня 1999 в Бетелі, штаті Коннектикут, в віці 101 року Стелла Блох помирає[5].

Спадщина

1932 році малюнки і фотографії Блох були передані її колишнім чоловіком Анандою Кумарасвамі в Музей образотворчих мистецтв у Бостон[10]. Великі колекції Стелли знаходяться в Нью-Йоркській публічній бібліотеці[4] і Гарвардському театрі колекцій[2]. Джордж Кекор і Кетрін Хепберн були колекціонерами робот Блох[3].

Примітки
  1. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — doi:10.1515/AKL
  2. Bloch, Stella. Stella Bloch papers, 1914–1991: Guide Архівовано 3 липня 2014 у Wayback Machine., Houghton Library, Harvard College Library, Retrieved 21 October 2015
  3. Ananda Coomaraswamy, Princeton, Retrieved 22 October 2015.
  4. Guide to the Stella Bloch papers 1907-1999, Jerome Robbins Dance Division, New York Public Library, Retrieved 21 October 2015
  5. "Historical/Biographical Information", Stella Bloch papers at the New York Public Library, Retrieved 19 October 2015
  6. Dancing and the Drama East and West, Stella Bloch, ISBN 9781161882605
  7. Stella Bloch, Virginia.edu, Retrieved 19 October 2015
  8. Larry Ceplair; Steven Englund (January 1983). The Inquisition in Hollywood: Politics in the Film Community, 1930-1960. University of California Press. с. 399–400. ISBN 978-0-520-04886-7.
  9. Songwriters Hall of Fame Архівовано 1 жовтня 2006 у Wayback Machine., Retrieved 19 October 2015
  10. Stella Bloch, Museum of |Fine Art, Boston, Retrieved 19 October 2015

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.