Стельникович Віталій Віталійович
Віта́лій Віта́лійович Стельнико́вич (нар. 21 березня 1986 — пом. 1 грудня 2014) — солдат Збройних сил України.
Стельникович Віталій Віталійович | |
---|---|
Солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
21 березня 1986 Бігунь, Овруцький район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР |
Смерть |
1 грудня 2014 (28 років) (помер від поранень) |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Формування | 30 ОМБр |
Війни / битви | Війна на сході України |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився в багатодітній сім'ї, рано втратив маму. Дітей виховував батько-інвалід ІІ-ї групи. З відзнакою закінчив 2004 року Житомирське профтехучилище, здобув професію столяра-будівельника.
Працював у Перебродському лісництві Словечанського держлісгоспу, без відриву від виробництва у Малинському лісотехнічному коледжі здобув освіту. Від 2009 року працював лісником у держспецпідприємстві «Чорнобильська пуща» (Паришівське лісництво).
Мобілізований у березні 2014 року, солдат 30-ї окремої механізованої бригади.
Під час бойових дій на Луганщині зазнав поранення, після лікування повернувся на фронт. В зоні бойових дій затримав злочинця, командування надіслало його батьку Похвальний лист за достойне виховання сина. Внаслідок важкого поранення впав у кому, перебував в районній лікарні Мелітополя, згодом перевезений до Запоріжжя. 1 грудня серце Віталія зупинилося.
Похований в селі Бігунь.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
Примітки
- Указ Президента України від 17 липня року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»