Стенберг Георгій Августович

Георгій Августович Стенберг (рос. Георгий Августович Стенберг; нар. 7 жовтня 1900, Москва — пом. 15 жовтня 1933, Москва) — російський радянський графік, сценограф, плакатист; член Об'єднання молодих художників (ОБМОХУ) у 1919—1923 роках. Брат художника Володимира Стенберга.

Стенберг Георгій Августович
рос. Георгий Августович Стенберг
Народження 7 жовтня 1900(1900-10-07)[1]
Москва, Російська імперія
Смерть 15 жовтня 1933(1933-10-15)[1][2] (33 роки)
  Москва, СРСР
Країна  СРСР
Навчання Московська державно-промислова академія імені С. Г. Строганова
Діяльність ілюстратор, графічний дизайнер
Брати, сестри  • Стенберг Володимир Августович
 Стенберг Георгій Августович у Вікісховищі

Біографія

Народився 7 жовтня 1900 року в місті Москві. У 1912—1917 роках навчався в Строгановському художньо-промисловому училищі на відділеннях карбування, розпису по емалі і фарфору, театрально-декораційного мистецтва у Володимира Єгорова, Павла Кузнєцова, Олександра Янова. У 1917—1920 роках продовжив навчання в перших державних вільних майстернях на відділенні монументального живопису, скульптури, архітектури, графіки у Георгія Якулова[3].

У 1921—1924 роках працював у Інституті художньої культури; у 1922—1931 роках виступав в якості художника-постановника в Камерному театрі Таїрова; з 1924 року — у «Радкіно», працював над кіноплакатами. У 1928—1933 роках спільно з братом головний художник-оформлювач Красної площі до святкових урочистостей; у 1928—1932 роках спільно з братом головний художник Дніпробуду; у 1928—1933 роках — головний художник Центрального парку культури та відпочинку імені М. Горького. У 1930—1933 роках викладав в Московському архітектурно-будівельному інституті, доцент кафедри рисунка і проєктування.

Загинув у Москві 15 жовтня 1933 року, розбився на мотоциклі[3].

Творчість

У 1918—1921 роках займався оформленням театральних вистав, святковим оформленням міста, оформленням виставок, робив афіші, квітоконструкціі, індустріальні моделі. У 1920 році виконував агітаційні плакати для фронту. У 1923 році брав участь в оформленні павільйонів Всеросійської сільськогосподарської і кустарно-промислової виставки в Москві[3].

Працюючи в «Радкіно» разом з братом створив біля 300 плакатів до радянських і зарубіжних кінофільмів. Свої роботи брати підписували «2-СТЕНБЕРГ-2»[4]. Серед робіт кіноплакати до фільмів:

Плакат до фільму «Арсенал».
  • «Робін Гуд» (1925);
  • «Прекрасна Нівернеза» (1925);
  • «Карін-Інгмарова дочка» (1925);
  • «Кумир публіки» (1925);
  • «Провінціал» (1925);
  • «Два претендента» (1925);
  • «Дитя ринку» (1925);
  • «Шоста частина світу» (1926, у співавторстві з Олександром Наумовим);
  • «Процес про три мілліона» (1926);
  • «Дівчина із провінції» (1926);
  • «Катастрофа» (1926);
  • «За законом» (1926, у співавторстві з Яковом Руклевським);
  • «Кабінет воскових фігур» (1926);
  • «Відрізані від світу» (1926);
  • «Пригоди підкидька» (1926);
  • «Чашка чаю» (1926);
  • «Нініш» (1927);
  • «Княжна Мері» (1927, у співавторстві з Яковом Руклевським);
  • «Мілорд Мак Грю» (1927);
  • «Крізь полум'я» (1927);
  • «Хід конем» (1927);
  • «Папашин синок» (1927);
  • «Кафе Фанконі» (1927);
  • «Спритні ділки» (1927);
  • «Плітка» (1928);
  • «Шлюб на парі» (1928);
  • «Зло світу (нетерпимість)» (1928);
  • «Поліцейський» (1928);
  • «Олівець Мосполіграф» (1928);
  • «Проданий апетит» (1928);
  • «Одинадцятий» (1928);
  • «Цемент» (1928);
  • «Спортивна лихорадка» (1928);
  • «Джиммі Хіггінс» (1929);
  • «Привід, який не повертається» (1929);
  • «Людина з кіноапаратом» (1929).

Разом з братом втілював в графіку проєкти таких архітекторів, як брати Весніни, Микола Ладовський, Микола Коллі і Аркадій Мордвинов[4].

Брати разом виставлялися в колі художників-авангардистів з 1919 року; брали участь у:

Відзнаки

Примітки
  1. The Fine Art Archive — 2003.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Рекламафільм.(рос.)
  4. Трамвай мистецтв.(рос.)

Література
  • Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; сторінка 99. ISBN 966-5467-23-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.