Степанова Юлія Ігорівна

Юлія Степанова (Русанова) народилася в Курську. Закінчила школу № 28 та монтажний технікум[5].

Одружена з Віталієм Степановим,[6][7] колишнім головним спеціалістом освітнього відділу[8] Російського антидопінгового агентства (РУСАДА).

15 лютого 2013 року стало відомо, що антидопінгова комісія Всеросійської федерації легкої атлетики дискваліфікувала на два роки Юлію Русанову на підставі «відхилень показань крові в біологічному паспорті спортсменки». Всі результати, досягнуті спортсменкою починаючи з 3 березня 2011 року, вважаються недійсними[9]. Термін дискваліфікації закінчився на початку 2015 року.

В грудні 2016 року Степановій дозволили брати участь у змаганнях під нейтральним прапором.[10]

Передісторія

Вперше застосовувати хімічні стимулятори Степанова[lower-alpha 1] почала в 2007 році за пропозицією свого Курського тренера Володимира Мохнєва[lower-alpha 2]. Почала з ін'єкцій тестостерону, потім почала застосовувати Анаболічні стероїди і еритропоетин[11]. Спортивні результати Степанової стали стрімко поліпшуватися, і їй запропонували місце в російській збірній[11].

Юлія розуміла, що її дії незаконні, але її заспокоїв видатний російський вчений в галузі спортивної медицини, професор С. Н. Португалов[lower-alpha 3]. Португалов запевняв, що на російських змаганнях вона може не побоюватися викриття, оскільки він особисто подбає про прикриття[11]. Однак 26 лютого 2013 року Міжнародна асоціація федерацій легкої атлетики (ІААФ) оголосила, що Русанова дискваліфікована на два роки через порушення в її біологічному паспорті спортсмена[lower-alpha 4]. Всі її результати з 3 березня 2011 року були анульовані.[12]

Інформатор WADA

Після дискваліфікації Степанова та її чоловік Віталій Степанов[lower-alpha 5], написали лист у Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA) з описом систематичного застосування допінгу російськими спортсменами, але їхнє звернення не привернуло тієї уваги, на яку вони розраховували. Вирішивши посилити доказову базу, Юлія почала таємно записувати розмови з тренерами, спортсменами та лікарями[11]. В 2014 році відомості Степанових привернули увагу німецького журналіста Хайо Сеппелта. Знятий ним документальний фільм «секретний допінг: як Росія домагається перемог» (нім. «Geheimsache Doping — Wie Russland seine Sieger macht») у вийшов в ефір телекомпанії Das Erste. У фільмі Степанови стверджували, що російські спортивні чиновники в обмін на 5 % заробітку спортсмена не тільки фальсифікували допінг-тести але і поставляли заборонені речовини[13]. Після демонстрації фільму по німецькому телебаченню вибухнув міжнародний скандал, що мав далекосяжні наслідки як для російської, так і Міжнародної федерації легкої атлетики.

Реакція в Росії

Докази, наведені в листах Степанової викликали сумніви у російської сторони з самого початку, результати лабораторних тестів і додаткові свідчення підтверджені тільки зі слів статей західних ЗМІ представлялися як «єдина правда» прийнята спортивним співтовариством. Російська влада залишила за собою право ігнорувати пропаганду та інсинуації з боку невдачливих спортсменів. Яким після низки поразок, пообіцяли значні матеріальні вигоди за гучний скандал щодо Росії. Так, Світлана Журова, в минулому відома ковзанярка а згодом депутат Держдуми РФ, в інтерв'ю Бі-Бі-Сі піддала осміянню звинувачення в державній підтримці допінгу[11].

Прес-секретар Путіна Д. С. Пєсков порівняв Степанову з «Іудою». Російські ЗМІ почали кампанію з дискредитації Степанової; її мати піддавалася нападкам за те, що вона виховала «непатріотичну» дочку[11].

Наслідки

Керівництво Всеросійської федерації легкої атлетики повністю заперечувало наведені у фільмі свідчення спортсменів, проте незабаром президент Всеросійської федерації легкої атлетики (ВФЛА) Валентин Балахнічев змушений був піти у відставку[14]. Юлія Русанова з чоловіком і 8-місячною дитиною, як випливає з фільму, змушені покинути Росію назавжди[15][16]. У 2014 році вони проживали в Німеччині[17]. У листопаді 2015 року разом з чоловіком попросила політичного притулку в Канаді[18]. Російська влада звинуватила Юлю в тому, що вона придумала все це з метою переїхати на проживання в Канаду, проте Віталій, чоловік Юлії, заперечує це звинувачення. Він заявив, що вони ніколи не збиралися переїжджати в Канаду і вони там «нікому не потрібні».[19]. Як повідомляється, станом на червень 2016 року подружжя перебуває в США[20][21].

За іншими відомостями, Хайо Зеппельт, який зняв кілька документальних фільмів про допінг в російському спорті, вважає, що існування широкої програми допінгу в Росії доведено[22].

У березні 2021 року Степанови подали в Комітет ООН з прав людини індивідуальну скаргу проти Росії. Скарга подана на підставі Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Степанови вимагають визнати російську владу винними в порушенні цілого ряду статей Пакту: ст.7 (заборона примусових медичних дослідів), ст. 8 (заборона примусової праці), СТ. 17 (недоторканність приватного життя), СТ. 19 (свобода слова), ст. 23 (право на захист сім'ї). Крім того, заявники вимагають від Росії виплати відповідних компенсацій, вибачень і гарантій у майбутньому подібних порушень.[23]

1 липня 2016 року Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій (IAAF) дозволила Юлії Степановій взяти участь у Олімпіаді-2016 незважаючи на те, що інші російські легкоатлети до змагань не були допущені[4]. В прес-релізі IAAF говориться[24]:

Юлія Степанова зробила значний внесок у захист і просування чистих спортсменів, чесної гри і спорту. Тепер Степанова має право брати участь у міжнародних змаганнях як незалежний спортсмен.

У повідомленні асоціації кажуть, що спортсменка зможе виступити не під російським, а під олімпійським прапором . Організація повідомила також, що аналогічного права домагаються ще 80 російських спортсменів[4] .

Допустити до Олімпіади Юлію Степанову раніше просило Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA). Своє прохання воно обгрунтувало тим, що спортсменка і її чоловік Віталій Степанов визнані важливими інформаторами антидопінгового агентства[4].

Незважаючи на підтримку WADA, рішенням МОК від 24 липня 2016 року Степанова не була допущена до участі в Олімпійських Іграх 2016 року[25]. Підставою для відмови стала дискваліфікація 2013 року[26]. Степанова направила МОК офіційний протест, вказавши, що рішення про її відсторонення «відіб'є бажання У інших потенційних інформаторів в майбутньому» і, крім того, суперечить рішенню, прийнятому раніше Спортивним арбітражним судом[27].

Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій (IAAF) не допустила інформатора Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) бігунку Юлію Степанову до участі в чемпіонаті світу в Лондоні. За словами начальника відділу спортивних програм ВФЛА Олени Орлової, «Ми отримали офіційну відповідь з IAAF, в якому є дозвіл на участь в чемпіонаті світу 19 російських атлетів, а також 12 супроводжуючих осіб. На участь у чемпіонаті Степанової, яка була включена до списку, дозволу немає».[28]

• Степанова Юлія Ігорівна — профіль на сайті Світової легкої атлетики (англ.)
• Профіль ВФЛА
• «Russian doping whistleblower gives rare interview» — інтерв'ю BBC (грудень 2016)(рос.)
• Переклад статті The New York Times про життя Степанових після від'їзду в США.
• H. MCLAREN, O.C.INDEPENDENT PERSON WADA INVESTIGATION OF SOCHI ALLEGATIONS — Звіт з незалежного розслідування WADA про можливі порушення на Олімпіаді в Сочі («звіт Макларена»"(англ.).
• Міністерство спорту: у Росії немає держпрограм підтримки допінгу — Офіційна заява Мінспорту РФ.
• Доповідь Макларена: до допінг-скандалу причетні більше тисячі росіян — оглядова стаття Бі-бі-сі про доповідь Макларена.

1. До замужества Русанова
2. По решению IAAF Дисквалифицирован до 2026 года (запрещено заниматься тренерской работой)
3. В те годы замдиректора ВНИИФК
4. Индивидуальная электронная запись спортсмена-профессионала, содержащая профили биологических маркеров запрещенных веществ. Позволяет выявлять нарушения по допингу без дополнительного тестирования.
5. бывший сотрудник Российского антидопингового агентства