Степанов Павло Іванович

Павло́ Іва́нович Степа́нов (нар. 1880, Тара, нині Омської області — 1947, Москва) — російський геолог, дійсний член AH СРСР (з 1939).

Степанов Павло Іванович
Народився 4 (16) червня 1880
Тара, Тобольська губернія, Західно-Сибірське генерал-губернаторство, Російська імперія[1]
Помер 26 серпня 1947(1947-08-26)[1] (67 років)
Москва, СРСР[1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність геолог
Alma mater Санкт-Петербурзький гірничий інститут (1907)
Заклад Геологічний інститут РАНd
Ступінь доктор геолого-мінералогічних наук
Членство Академія наук СРСР
Нагороди

З життєпису

Закінчив Гірничий інститут в Петербурзі (1907) і під керівництвом професора Л. І. Лутугіна працював в Геологічному комітеті. У 1919-26 читав курс вугільних і нерудних родовищ в Ленінградському гірничому інституті.

Степанов — один із засновників Геологічного музею ім. академіка Ф. Н. Чернишова та його директор (1926—1947). З 1939 керівник вугільної групи в інституті геологічних наук АН СРСР.

Праці Степанова присвячені серед іншого геології вугільних родовищ Донбасу та проблемам Великого Донбасу.

Примітки
  1. Степанов Павел Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.