Степаняк Михайло Дмитрович
Миха́йло Дмитрович Степаня́к (псевда «Сергій», «Дмитро» (або «Дмитрів»), «Лекс»; 24 січня 1905, с. Дзвиняч, тепер Богородчанський район, Івано-Франківська область, Україна — 13 лютого 1967, там само) — діяч українського національно-визвольного руху, член ОУН, вояк УПА.
| Михайло Степаняк | |
|---|---|
| Народився |
24 січня 1905 с. Дзвиняч, Богородчанський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія |
| Помер |
13 лютого 1967 (62 роки) с. Дзвиняч, Богородчанський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність |
 ОУН |
| Alma mater | Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Знання мов | польська |
| Партія | Організація українських націоналістів і Комуністична партія Західної України |
| Конфесія | греко-католик |
Життєпис
Народився 24 січня 1905 року у селі Дзвинячі, тоді Солотвинського повіту, Королівство Галичини та Володимирії Австро-угорської імперії.
Навчання : абсольвент Станиславівської української гімназії (навчався у 1918—1926 роках), Львівського університету (1926—1931), магістр права. Працював в адвокатській фірмі у Бережанах.
В'язень польських тюрем за діяльність в Сельробі і КПЗУ. Ніби відійшов від своїх попередніх комуністичних поглядів після сталінських погромів КП(б)У і КПЗУ, а в 1939—1941 рр. в підпіллі ОУН, член Ради Сеньйорів та Української Національної Ради у Львові 1941—1943 і, навіть, Крайовий Провідник ОУН на ЗУЗ, учасник III Надзвичайного Великого Збору ОУН 21—25 серпня 1943.
Керівник референтури зовнішніх зв'язків Головного Проводу ОУН. Поранений у боях на Рівненщині, потрапив в полон НКВС 30 липня 1944. Цікаво, що на ІІІ-й конференції ОУН (17—21 лютого 1943 р.) М.Степаняк, підтриманий Василем Куком, пропонував обмежити повстанську боротьбу лише антинацистським, а не і антирадянським (як уважав Р. Шухевич і інші члени Проводу) фронтом.
У 1947 році засуджений на кару смерті, та її замінили на 25 р. Звільнений з ув'язнення (до речі, подібно радянці поступили і з В. Куком) 12 квітня 1961 через важку недугу.
Помер 13 лютого 1967 в рідному селі[1].
Примітки
- [ШП 16.3.96, Дужий Петро], [272]
Джерела та література
- Науменко К. Є. Степаняк Михайло Дмитрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 848. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Посилання
- Снєгирьов Д. (4 липня 2011). Михайло Степаняк. Комуніст і член Проводу ОУН. Історична правда. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 2 квітня 2012.