Степаняк Михайло Дмитрович

Миха́йло Дмитрович Степаня́к (псевда «Сергій», «Дмитро» (або «Дмитрів»), «Лекс»; 24 січня 1905, с. Дзвиняч, тепер Богородчанський район, Івано-Франківська область, Україна 13 лютого 1967, там само) — діяч українського національно-визвольного руху, член ОУН, вояк УПА.

Михайло Степаняк
Народився 24 січня 1905(1905-01-24)
с. Дзвиняч, Богородчанський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер 13 лютого 1967(1967-02-13) (62 роки)
с. Дзвиняч, Богородчанський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність ОУН
Alma mater Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Знання мов польська
Партія Організація українських націоналістів і Комуністична партія Західної України
Конфесія греко-католик

Життєпис

Народився 24 січня 1905 року у селі Дзвинячі, тоді Солотвинського повіту, Королівство Галичини та Володимирії Австро-угорської імперії.

Навчання : абсольвент Станиславівської української гімназії (навчався у 1918—1926 роках), Львівського університету (1926—1931), магістр права. Працював в адвокатській фірмі у Бережанах.

В'язень польських тюрем за діяльність в Сельробі і КПЗУ. Ніби відійшов від своїх попередніх комуністичних поглядів після сталінських погромів КП(б)У і КПЗУ, а в 1939—1941 рр. в підпіллі ОУН, член Ради Сеньйорів та Української Національної Ради у Львові 1941—1943 і, навіть, Крайовий Провідник ОУН на ЗУЗ, учасник III Надзвичайного Великого Збору ОУН 2125 серпня 1943.

Керівник референтури зовнішніх зв'язків Головного Проводу ОУН. Поранений у боях на Рівненщині, потрапив в полон НКВС 30 липня 1944. Цікаво, що на ІІІ-й конференції ОУН (1721 лютого 1943 р.) М.Степаняк, підтриманий Василем Куком, пропонував обмежити повстанську боротьбу лише антинацистським, а не і антирадянським (як уважав Р. Шухевич і інші члени Проводу) фронтом.

У 1947 році засуджений на кару смерті, та її замінили на 25 р. Звільнений з ув'язнення (до речі, подібно радянці поступили і з В. Куком) 12 квітня 1961 через важку недугу.

Помер 13 лютого 1967 в рідному селі[1].

Примітки

  1. [ШП 16.3.96, Дужий Петро], [272]

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.