Степан Бобек

Степан Бобек (серб. Стјепан Бобек; 3 грудня 1923, Загреб, КСХС — 22 серпня 2010, Белград, Сербія) — югославський футболіст, нападник белградського клубу «Партизан» і збірної Югославії.

Степан Бобек
Особисті дані
Народження 3 грудня 1923(1923-12-03)[1][2]
  Загреб, Королівство Югославія
Смерть 22 серпня 2010(2010-08-22)[3][2] (86 років)
  Белград, Сербія
Поховання Новий цвинтар
Зріст 179 см
Вага 70 кг
Громадянство  Югославія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
1946—1959 «Партизан» 198 (121)
Національна збірна
1946—1956  Югославія 63 (38)
Тренерська діяльність**
1959 «Легія»
1960—1963 «Партизан»
1963 «Легія»
1963—1967 «Панатінаїкос»
1967—1969 «Партизан»
1969—1970 «Олімпіакос»
1970 «Алтай»
1972 «Динамо» (Загреб)
1974—1975 «Панатінаїкос»
1975—1976 «Панетолікос»
1976—1978 «Есперанс» (Туніс)
1978—1981 «Вардар»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Перші роки футбольної кар'єри грав за загребські клуби: «Конкордія», «Личанин» і «Граджянскі», в 1945 році перейшов в клуб Югославської народної армії, а з 1946 року — в клуб «Партизан», в якому грав до 1959 року. За 13 років гри в клубі Бобек зіграв 468 матчів і забив 403 гола[4], двічі ставав переможцем чемпіонату Югославії (1946—1947 і 1948—1949), чотири рази переможцем Кубка Югославії (1947, 1952, 1954, 1957). У 1995 році був обраний найкращим футболістом «Партизана» всіх часів[5].

Кар'єра в збірній

9 травня 1946 року в товариському матчі зі збірною Чехословаччини у Празі дебютував у збірній Югославії, а перший гол за збірну забив у матчі-реванші 29 вересня, коли Югославія перемогла Чехословаччину з рахунком 4:2. Останній матч провів 16 вересня 1956 року зі збірною Угорщини, провівши за 10 років 63 матчі і забивши 38 голів (максимальна кількість за всю історію збірної Югославії).

Зі збірної брав участь у двох чемпіонатах світу — 1950 року в Бразилії і 1954 року в Швейцарії, а також на двох Олімпіадах — 1948 року в Лондоні і 1952 року в Гельсінкі, на яких виборов дві срібні медалі.

Кар'єра тренера

Завершивши футбольну кар'єру, Бобек став тренером. Він працював в Польщі, Тунісі, Югославії та Греції, включаючи непримиренних суперників — «Панатінаїкос» і «Олімпіакос». Проте найбільших досягнень здобув з рідним «Партизаном», тричі привівши його до чемпіонства Югославії.

22 серпня 2010 року помер в Белграді у віці 86 років. Лікарі лікарні в столиці Сербії не оприлюднили причину смерті уродженця Хорватії[6].

Досягнення

Як гравця
Партизан
Югославія

Індивідуальні
  • Найкращий футболіст Югославії 1954 року.
  • Найкращий бомбардир чемпіонатів Югославії (2): 1945, 1953-54
  • Найкращий футболіст в історії «Партизана».
  • Володар національного рекорду по числу забитих за національну збірну голів.
  • Володар національного рекорду за кількістю голів, забитих в Кубку Югославії — 41 (в 35 матчах).
  • 18.06.1949 в матчі чемпіонату «Партизан» — «Октобар» забив 9 голів (рекорд чемпіонату Югославії).
  • У 1951 в кубковому матчі «Партизан» — «Слога» (Петровац-на-Млаві) (15:0) забив 8 голів (національний кубковий рекорд).

Як тренер
Партизан
Панатінаїкос
Вардар
  • Переможець югославської Другої ліги (1): 1978-79

Примітки
  1. Hrvatski biografski leksikon — 1983.
  2. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
  3. https://web.archive.org/web/20100827004101/http://www.seebiz.eu:80/hr/karijere/stjepan-bobek,-jedan-od-najvecih-hrvatskih-nogometasa,-umro-u-87.-godini,89306.html
  4. Преминуо Стјепан Бобек
  5. Степан Бобек / Stjepan Bobek (Стјепан Бобек)
  6. Помер футболіст, який забив в одному матчі 9 голів

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.