Стерня

Стерня́ — незрізані рештки нижньої частини стебел, що залишаються на полі після збирання зернових культур (після жнив). Для боротьби з бур'янами і с/г шкідниками, а також для збереження вологи в ґрунті слідом за косінням хлібів обов'язково провадять лущення стерні. В районах з вітровою ерозією ґрунту, у тому числі і в Україні, застосовують плоскорізний обробіток ґрунту, що зберігає на поверхні поля до 85—90 % стерні, яка перешкоджає видуванню ґрунту і сприяє затриманню снігу.

Стерня

Стерня, по якій без зорювання сіяли під борону, називалася на́волок[1].

  • Тюки сіна
  • Оранка кінним плугом по стерні

Див. також

Примітки
  1. Наволок // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.