Стефанчук Олексій Іванович

Олексі́й Іва́нович Стефанчу́к (нар. 1 вересня 1951, Чортків, УРСР) — український лікар ортопед-травматолог вищої категорії. Заслужений лікар України (2013). Завідувач травматологічним відділенням Хмельницької міської лікарні, головний ортопед-травматолог Хмельницького.

Стефанчук Олексій Іванович
Народився 1 вересня 1951(1951-09-01) (70 років)
Чортків, УРСР
Громадянство  СРСР →  Україна
Діяльність Лікар ортопед-травматолог
Alma mater Тернопільський державний медичний інститут
Діти Руслан Стефанчук
Микола Стефанчук
Нагороди
Заслужений лікар України

Біографія

Народився 1 вересня 1951 року у місті Чорткові на Тернопільщині.

1978 року закінчив Тернопільський державний медичний інститут за спеціалізацією «Лікувальна справа». Після закінчення Тернопільського державного медичного інституту, був направлений у м. Хмельницький для проходження інтернатури з загальної хірургії.

  • В 1979 році  розпочав роботу в Хмельницькій міській лікарні ортопедом-травматологом травматологічного відділення.
  • В 1981 році  закінчив спеціалізацію по ортопедії і травматології при Київському інституті вдосконалення лікарів.
  • В 1984 році  з ініціативи та під керівництвом О. І. Стефанчука було відкрито 3-й в СРСР кабінет мануальної терапії.
  • У 1986 році  Міністерство охорони здоров'я СРСР визнало роботу кабінету мануальної терапії кращою в Радянському Союзі, а його досвід було взято за основу для наступного впровадження методик лікування у інших союзних республіках.

О. І. Стефанчук регулярно проходить стажування в кращих клініках України (Київ, Харків, Донецьк, Львів), Росії (Москва), Польщі (Варшава, Краків, Вроцлав, Закопане, Люблін, Бидгощ, Бєлосток), Австрії (Інсбрук), Німеччині (Кьольн, Гамбург), Великої Британії (Глостер), США (Сан-Франциско) проводить спільні операції із кращими фахівцями України, Росії, Польщі, Нідерландів, Великої Британії, США. Успішно впроваджує нові методи лікування. Є постійним учасником конференцій, симпозіумів, з'їздів.

  • З 1999 року  призначений завідувачем травматологічного відділення Хмельницької міської лікарні.
  • З 2000 року  — позаштатний міський травматолог.
  • 13 листопада 2003 року разом з хірургами Сергієм Гузаром, Валентином П'янковським та Юрієм Павлішеним провів першу в історії Хмельницького операцію з пересадження штучного кульшового суглоба.[1]

Особисто впровадив в роботу травматологічного відділення новітні операції при травмах великих трубчастих кісток та суглобів, кісток тазу, лопаток, хребта, мікрохірургію кисті, ступні, цілий ряд реконструктивних операцій, ортопедичні операції.

Одним із перших в Україні впровадив нові методики лікування (інтрамедулярний блокуючий остеосинтез великих трубчатих кісток, транспедикулярну фіксацію хребта, остеосинтез кісток тазу). На базі відділення регулярно проводяться операції по реплантації кінцівок з відновленням їх функцій.

Використовуючи новітні технології та досвід успішно проводить операції з надання травматологічної допомоги людям похилого віку (понад 75 років), зокрема, провів операцію по ендопротезуванню кульшового суглобу 93-річному пацієнту. За період своєї трудової діяльності виконав понад 10 тисяч операцій.[2]

  • В 2008 році перший в Україні провів операцію ендопротезування головки променевої кістки.

Має 7 винаходів та раціоналізаторських пропозицій, які підтверджені відповідними свідоцтвами. Автор низки наукових статей з проблем політравми у медичних виданнях.

Громадська діяльність
  • З 2004 року — член Європейської асоціації малоінвазивної хірургії хребта.
  • З 2004 року — член Європейської асоціації «Лікарі надії».
  • З 2010 року — заступник голови Хмельницького обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Українська Асоціація ортопедів-травматологів».
  • У 2004 та 2010 роках балотувався до Хмельницької міської ради від УРП «Собор»[3].

Відзнаки та нагороди
  • Почесне звання «Заслужений лікар України» (15 червня 2013) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної системи охорони здоров'я, надання висококваліфікованої медичної допомоги та багаторічну сумлінну працю[4]
  • У 1998 році  визнаний кращим лікарем міста Хмельницького.
  • У 2006 році  нагороджений грамотою Міністерства охорони здоров'я України.
  • У 2009 році  відзначений подякою Президента України.
  • У 2011 році  нагороджений Почесною грамотою Міністерства охорони здоров'я України.
  • У 2012 році відзначений дипломом міського голови Хмельницького[5].

Родина

Примітки
  1. «Історична» операція в Хмельницькому. «День». Процитовано 28 липня 2018.
  2. Дмитрий Коваль начал учиться ходить в... 93 года. www.segodnya.ua. Процитовано 16 червня 2019. (рос.)
  3. Профіль політика. «Чесно». Процитовано 28 липня 2018.
  4. Указ Президента України від 15 червня 2013 року № 331/2013 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня медичного працівника»
  5. Для хмельницьких лікарів створили Дошку пошани. «Всім». Процитовано 28 липня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.