Стефан Брізе

Стефан Брізе народився 18 жовтня 1966 роу в Ренні (департамент Іль і Вілен, Франція)[1]. Навчався на інженера, після чого певний час працював на телебаченні, потім захопився театром — став брати уроки акторської гри, здійснив кілька театральних постановок.

У 1993-му році зняв свій перший короткометражний фільм «Bleu dommage». Повнометражний дебютний фільм режисера «Синява міст», що відбувся у 1999 році, потрапив до програми «Двотижневика режисерів» Каннського кінофестивалю. Другий фільм Брізе «Я тут не для того, щоб мене любили» (2005) відзначний трьома номінаціями на премію «Сезар» (найкраща чоловіча роль, найкраща жіноча роль та найкраща чоловіча роль другого плану). У 2006 році поставив фільм «Між дорослими», продюсером якого виступив Клод Лелуш.

Четвертий фільм Стефана Брізе «Мадемуазель Шамбон», знятий у 2009 році за книгою Еріка Голдера, користувався величезним успіхом у французької публіки (стрічку подивилися понад 600 тисяч глядачів)[2] і був номінований на 3 премії «Сезар» та на американську кінопремію «Незалежний дух». Фільм 2012 року «За кілька годин весни» за участю Венсана Лендона, Елен Вансен та Еммануель Сеньє біло номіновано у 4-х категоріях на отримання премії «Сезар».

У 2015 році фільм режисера «Закон ринку» змагався за «Золоту пальмову гілку» 68-го Каннського кінофестивалю[3] та отримав Приз екуменічного журі, а виконавець головної ролі Венсан Лендон — Приз за найкращу чоловічу роль.

Прим.: к/м — короткометражний фільм

Режисер та сценарист

Актор

• 1993: Bleu dommage — к/м
• 1995: Для крихітки Маргері / Au petit Marguery — інтерн
• 1995: Ada sait pas dire non — к/м
• 1999: Наші щасливі життя / Nos vies heureuses — Марко
• 2008: Новий протокол / Le nouveau protocole — Жильбер Вассер

С. Брізе (третій справа) у Каннах, 2015

У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[5].

• Стефан Брізе на сайті IMDb (англ.)
• Стефан Брізе на сайті oKino.ua